— Що це було, Яне? Хіба заручини скасували? — Тихон сперся на підвіконня, а Колот замкнув двері та влаштувався на дивані — якнайдалі від брата. — Невже навіть добридень не скажеш?
Тихон поняття не мав, наскільки сильно зараз наривався. В очах у Яна потемніло, а руки аж засвербіли від бажання добре втиснути декому, коли він побачив Лану в братових обіймах. Добре, хоч слух не втратив і чув, як дівчина вимагала, щоб її відпустили. Колот ледве стримався, щоб не зіпсувати Тихонові привабливу фізіономію, яку так сильно та натхненно полюбляла жіноча аудиторія. Але Світлана — вона не така. Ця дівчина ніколи не створювала собі кумирів, не фанатіла від акторів, не переслідувала їх письмово, віртуально або фізично. Звичайно, відтоді, як вони були із нею настільки близькі, щоб обговорювати подібні подробиці, минуло чимало років, але чомусь Колот не сумнівався — саме в цьому нічого не змінилося.
Тоді що зараз відбувалося? Зустріч коханців? Можливо, колишніх, раз Лана так сердилася. Чи вони лише посварилися?
«Яне, чим ти переймаєшся? А як же ж Марта? Та й Лана вже давно має право на особисте життя».
Але вимовлене Світланою «Відпусти» втримало Яна від того, щоб непомітно зачинити двері та дозволити цим двом продовжувати почате у кабінеті директора.
І все ж Тихон правий — Колот дав слово іншій жінці. Що з того, що почуття до Марти не такі сильні, як колись вирували між ним і Ланою? Він зумів, нехай і не одразу, заховати їх якомога глибше, оповити тросом і понав'язувати хірургічних вузлів на всі кінці. Шкода, що не морські. Але довелося скористатися тим, чого навчився в медичному училищі в ті давні роки, коли ще грав на аматорській сцені.
Ян сподівався, що зможе стриматися, не реагувати на інших чоловіків, що крутилися коло Лани чи ще будуть це робити — особливо після того, як подарував Марті довгоочікувану каблучку. Але ж ні. Першому ж із тих, в обіймах якого Колот побачив колишню кохану, він готовий голову відірвати, щоб розв’язати питання кардинально. І навіть родинні почуття не надто допомагають.
«Постійно нагадуй собі, що Тихон вільний, на відміну від тебе. Принаймні, офіційно в нього нікого немає. А як не виходить змиритися? Що ж робити із цим?»
Цікаво, де ж ці двоє познайомилися? Брат вічно в роз'їздах, Лана майже безвилазно сидить у місті. Лише цього року, вперше за багато...
— Ти маєш якесь відношення до тих бісових світлин на сайті, Тихоне?
Брат одразу посерйознішав.
— Звідки ти знаєш про фотографії? Невже Лана тобі розповіла?
— Відповідай краще. Яка різниця звідки?
— З якого переляку вона з тобою поділилася? Мама теж в курсі?
— А ти чого так рознервувався? Ні, Ніна Вікторівна знає лише те, що Світлана втратила роботу. Але про причини їй нічого не відомо. Поки що. Марко зателефонував і попросив її влаштувати дочку, тому що ту вигнали зі школи.
— Зі школи? — Тихон виглядав по-справжньому здивованим. Так не зіграєш. — Вона вчителька?
— Була. До того, як один із батьків не впізнав її по фотографії з сайту знайомств. Ти маєш до цього якесь відношення?
— Нечиста сила! Я ж не знав, що вона вчителює. Стривай, Марко — це ж Смаль?
— Авжеж він. Хто ж іще?
— Так Лана — вона його дочка?
— Не знав?
— Ні, звичайно! Тобто я в курсі, що він має дітей, але щоб саме Лана… — вигукнув Марк і забігав по кабінетові. — Але це ж жахливо! Я не думав, що все так вийде. Світлана Смаль! Подумати тільки! Я навіть припустити не міг!
— Прибережи патетику для драми. Якщо, звичайно, тебе на таке дійство запросять, — не витримав Ян. — Краще сядь і розкажи, як все сталося.
— Що, завидки беруть? Я завжди знав, що це ти з заздрості вступив до театрального. От тільки кинув навіщо? Начебто декілька серіалів у тебе непогано пішли?
Ні, оце вже Колот обговорювати не збирався. З Тихоном — так точно. Вони хоч і кузени, але друзями так і не стали. Проте й не сварилися серйозно жодного разу. Ставилися один до одного швидше родинно-байдуже, щоб не засмучувати матусь, які досі були найкращими подругами.
— Зосередься краще на запитанні. Моя кар'єра — не твої проблеми. Знаю, що Лана літала з сестрою до Іспанії. Там батько її звідної сестри у консульстві працює. Що далі?
— Сто чортів в печінку! Дипломат?! Звідки тобі все це відомо? Мені Лана подробиці не розповідала.
Терпіння у Колота закінчилося. Він підскочив з дивана і схопив брата за грудки.
— Її з роботи вигнали! Ти це розумієш? У жовтій пресі фотографії надрукували. Знеславили на все місто! Я дуже хочу знати, хто в цьому винен. Говори, голлівудиш нещасний, бо буде тобі голлівудець!
— Відпусти, — несподівано спокійно видав Тихон. Ян і відпустив. А ще сподівався, що братова істерика добігла кінця. Зазвичай Колот перечікував емоційні монологи Тихона, але зараз не мав бажання вислуховувати глупство. — Я не знав, що вона... Загалом, переплутали її.
Тихон відійшов якомога далі і плюхнувся у директорське крісло, а Ян залишився стояти посеред кабінету, схрестивши руки на грудях. Він більше не міг сидіти. Йому хотілося рухатися і кричати голосніше за брата.
#651 в Жіночий роман
#2228 в Любовні романи
#495 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 12.05.2021