Розділ 3

Наступний день почався з того, що Лана спалила праскою нову літню сукню, дизайнерську з тогорічної колекції, та придбану на розпродажі. Вона жодного разу не вдягала її, і взяла з собою на відпочинок, щоб почуватися впевненою і стильною.

Робота в школі давно внесла в її стиль свої корективи. Сучасні батьки пильно стежать за тим, хто виховує їхніх дітей, і не проходять повз бодай чогось, що не відповідає статусу вчителя. Проте на відпочинку дівчина могла дозволити собі щось більш екстравагантне, відверте і навіть трохи прозоре. Світлана припускала, що певний вплив на її бажання виглядати привабливо мала і ймовірна зустріч з вродливим чоловіком. Але, мабуть, не судилося.

На перший погляд, не сталося нічого надприродного. Багато хто рано чи пізно стикається з проблемою невдалого прасування – по суті це і проблемою назвати важко, якщо тільки не зіпсовано останнє вбрання, а в гаманці гуляє вітер, але для зазвичай обережної Світлани це чомусь стало неприємною подією. Чи, можливо, так нагадала про себе інтуїція?

Юлька поспішала потрапити на пляж, тому Лана квапливо одяглася в скромний халатик в зелений горох, прихопила крислатий капелюх з картатою стрічкою, сумку з килимком, замкнула двері та попрямувала слідом за нетерплячою сестрою.

До опівдня вони тільки те й робили, що плавали та засмагали. Сонце палило нещадно, і Світлана щогодини змащувала шкіру захисним кремом, а ще змушувала робити те ж саме невгамовну Юльку. Попри розпал сезону, люду на пляжі було не так вже й багато. Проте ця обставина Лану лише тішила, а от сестра таки примудрилася познайомитися з компанією молодих людей і навіть спілкувалася з ними англійською. Світлана прислухалася до розмови та подумки відзначала зроблені помилки, але потім нагадала собі, що вона не на заняттях, а на відпочинку.

Як і обіцяв, Тихон з'явився майже о дванадцятій. При першій зустрічі він був у футболці та шортах, і зараз теж прийшов у шортах, але свій фактурний засмаглий торс не ховав. Тут було на що подивитися, але Світлана замаскувала захоплений погляд під капелюхом та за широкими окулярами з темними лінзами.

– Привіт, — промовив чоловік ввічливо, але з якимось ніби інтимним тембром, наче у них  намічається побачення, а не похід до крамниці. — Готова?

Пильний погляд, що оцінив її тіло, не помітити було неможливо, але Світлана відреагувала стримано:

– Вітаю. До чого ж я повинна бути готовою?

Дівчина знала, на що натякає чоловік, але захвату від цього не відчувала.

– До екскурсії. Пам'ятаєш Розу? Вона чекає на вас.

Йти до магазину не хотілося. Лана взагалі не планувала робити покупки під час цієї поїздки. Наступний місяць обіцяв бути марнотратним, а просити гроші у родичів Світлана не звикла. Олег Андрійович часто переказував кошти на картку Юлі та пропонував доньці дружини користуватися надходженнями у випадку необхідності. Проте Лана, попри спільне з сестрою проживання, ніколи не брала у неї гроші.

Загалом, стаття «покупки», особливо за кордоном, в бюджеті Лани була закрита, а просто поглянути, приміряти, похвалити та не придбати дівчина теж не любила. До того ж Роза не викликала у неї довіру.

Якими можуть бути сюрпризи для незнайомої жінки? З якої причини? Виглядало усе це підозріло.

– На мене? Але чому? Я ж не знаменитість і не... чоловік.

Тихон засміявся, і його приємний баритон привернув увагу присутніх. Усі жінки та дівчата, що знаходилися в радіусі двадцяти метрів, одразу повернулися в його бік. Та і Юлька пристрибала, забувши про однолітків. І без того помітний, цей чоловік вмів сподобатися будь-кому.

– Тихоне! Вітаю. А ми тут засмагаємо. Ходімо поплаваємо.

– Я пас. Зазвичай роблю заплив о п'ятій ранку. Або вночі. Не люблю, коли за мною спостерігають.

– Набридла увага? Ти якась знаменитість?

– Юля! – застережливо вигукнула Лана. Просила ж таким не цікавитися, але хіба цю дорослу дитину приструниш?

– А що тут такого? Ми ж нікому не розповімо. Тихоне, ти від когось ховаєшся? Репортерів, фанаток, рогоносців?

– Юля, ще раз кажу: припини зараз же!

Навіть знаючи безпосередній характер сестри, Лана не очікувала настільки безтактних запитань. Вона зніяковіло поглянула на Тихона, але той лише поблажливо посміхався. І на запитання не відповідав. Замість цього повідомив:

– Прийшов, щоб супроводити вас до крамнички своєї доброї знайомої. У неї чудовий вибір товарів і симпатичний інтер’єр. Упевнений, вам там сподобається. Чи є якісь інші плани? От тільки Роза дуже сподівалася, що ви прийдете. Хоче зробити вам якусь пропозицію.

Сюрприз трансформувався у пропозицію? І до першого, і до другого Лана ставилася з підозрою. Вона вже відкрила рота, щоб відмовитися, але Юля її випередила:

– О, так це справжня пригода! Ми підемо, правда ж, Лано?

– Я не взяла із собою готівку, – висловила важливий аргумент Лана. Їй не хотілося засмучувати сестру. У тої залишився єдиний безтурботний тиждень перед початком навчання.

– Так ніхто ж і не примушує нас щось купувати. Ми тільки подивимося, вірно, Тихоне?

– Вірно, це усього лише крамниця за декілька кроків від пляжу, – відповів чоловік, але додав примирливо: – Але якщо Світлану щось насторожує, то, справді, не варто. Навідаємось кудись увечері? Сьогодні неподалік будуть танці. Спочатку гітаристи зіграють іспанські пісні, потім місцева знаменитість станцює фламенко, а далі будуть танці під цьогорічні хіти. Загалом, намічається розважальна програма для туристів.