Прибуття

Ріта стояла біля відкритої шафи, розмірковуючи над тим, які речі варто взяти з собою в табір. Вона перебирала літні сарафани, шорти й футболки, уявляючи, які з них будуть найзручнішими під час активних відпочинкових занять на свіжому повітрі.

За її спиною тихо шумів кондиціонер, впускаючи в кімнату прохолодне повітря, що заспокоювало її в цей літній день. Сонячні промені ласкаво пробивалися крізь вікно, роблячи кімнату ще затишнішою. 

— Мам, а теплі речі з собою брати? — крикнула Ріта в повітря, стоячи перед відкритою шафою.

— Звичайно, гори непередбачувані. В один момент може різко дощ піти, а вночі взагалі прохолодно, — відповіла мама, заходячи до кімнати. — Знову в тебе безлад.

— Та я приберу - закочуючи очі відповіла вона 

Кімната, в якій перебувала Ріта, вражала своєю просторістю та світлом. Великі вікна пропускали в кімнату потоки яскравого сонячного світла, що створювало відчуття тепла і затишку. На підлозі лежав білий м'який килимок.

Меблі в кімнаті були мінімальними, але функціональними. Простий дерев'яний стіл стояв біля одного з вікон. Недалеко від столу стояло зручне крісло, з якого відкривався чудовий вигляд на спокійний приватний сектор. Це місце було улюбленим для Ріти, особливо в вечірні години, коли вона могла сидіти тут і насолоджуватися книгою або просто мріяти, дивлячись у відкрите вікно.

Біля іншого вікна розташований туалетний столик з дзеркалом і косметичками, де Ріта збиралася гуляти з подругами, або ходити на різні вечірки.

Проти однієї зі стін розташовувалося велике ліжко з м'якими подушками та ковдрами, створюючи зону для відпочинку і сну. Стіни кімнати були пофарбовані у ніжні пастельні тони: блідо-рожевому і легкому блакитному, що додавало приміщенню особливої ніжності та сприяло спокійній атмосфері. 

На ліжку Ріти лежала велика розкрита валіза, наповнена речами, які вона вже встигла покласти. Літні сарафани, спортивний одяг і пари зручного взуття акуратно розміщувалися поруч з купою невпорядкованої білизни. Валіза, здається, вміщала у собі усі кольори та настрої літа - від яскравих сорочок до легких платтів.

— Блін, як мені це все вмістити, — нервово промовила Ріта. — Я навіть косметичку не склала!

Поспішно розглядаючи, що ще потрібно зібрати, вона відразу пішла по свою улюблену косметичку з необхідним набором для догляду за шкірою та макіяжу, без якої важко уявити відпустку. 

Раптом на її столі завібрував телефон. Швидко прибігши, Ріта побачила на екрані ім'я "Лізка". Вона відповіла, підпираючи телефон плечем, щоб вільно змогла розмовляти, не відволікаючись від складання речей. 

— Привіт! Ну що, ти вже зібрала речі? — почула вона з іншого боку лінії.

— Намагаюсь не викинути валізу в вікно. В мене вже над валізою гора речей, — відповіла Ріта, перебираючи косметичку, в якій вже лежали необхідні засоби для догляду за шкірою.

— Ой, розумію. До речі, нас на вокзал відвезе мій тато, так що скажи мамі, щоб вона не турбувалась з цього приводу.

— Добре, — відповіла Ріта, прикладаючи до себе новий костюм. — Як думаєш, мені брати свій новий костюм, а то я його ще не носила взагалі.

— Звісно! Там всі хлопці попадають, — підтримала подруга.

Ріта має довге, пряме і густе світле волосся, яке лине довкола її обличчя, підкреслюючи його ніжність і виразність. Її зелені очі сяють природним світлом і додають обличчю живого виразу. Її обличчя вражає гармонією і природною красою, воно має м'які риси та здорове сяйво шкіри. Фігура Ріти також привертає увагу. Вона має струнку талію і чудово виразні жіночі форми, що підкреслюються навіть у простому літньому одязі. Її зовнішній вигляд вражає не лише чоловіків, а й дівчат, які підкреслюють її елегантність і стиль. 

Настрій Ріти під час розмови про майбутню поїздку не виглядав особливо радісним. Вона втомлено простягнулася, покрутивши в руках квиток на поїзд.

— Боже, як я ненавиджу їздити в поїздах вночі, — простогнала Ріта, виразно відчуваючи довготривалу подорож перед собою. — Нам їхати аж 12 годин або навіть більше.

Вона подивилася на квиток і додала з невдоволенням:

— Ми приїдемо в Рахів о 15:00, а потім нам ще їхати до якогось села ще одну годину.

— Ну а що ти хотіла, це Закарпаття, — відповіла з якимось злегка насмішливим тоном її подруга.
— Та ну тебе, все я побігла валізу збирати. До зустрічі.
— Па-па

В телефоні Ріти почулись короткі гудки, які зривали її з концентрації на пакуванні. Поглянувши на цифри в краю телефона, було вже "18:14". Вона рішуче кинула телефон на стіл і підійшла до великої розкритої валізи, яка вже майже була готова.

З одного боку валізи лежали літні легкі сарафани та блузки, готові викликати свіжість і комфорт у спекотні дні табору. З іншого боку теплі речі — светри, джемпери та пари змінного взуття, необхідні для вечірніх прохолодних годин чи дощових днів в гірській місцевості. Сумочка з білизною і косметички з різними гігієнічними засобами, які були вже впаковані, лежали своїм порядком зверху.

— Начебто все, — зітхнула Ріта, відступаючи на крок і розглядаючи свою роботу. — Залишилось закрити валізу.

Перекинувши один бік валізи на інший, Ріта вляглась зверху, щоб краще закрити валізу. Вона обережно пройшлася пальцем по краях валізи, шукаючи той замочок. Закривши його, вона намагалась зняти валізу з ліжка, яка була неймовірно тяжкою, наче там не речі, а кілограм цеглин. 

Ріта заглянула в шафу і з-поміж інших речей витягла рюкзак. Він був невеликий і зручний, ідеальний для того, щоб вмістити зарядку, павербанк і навушники — все необхідне для подорожі й використання під час походів у таборі "Тіньові озера". Вона ретельно склала всі ці речі в рюкзак, щоб мати легкий доступ до них під час подорожей та відпочинку.

Після цього Ріта також взяла маленьку спортивну сумочку, в яку поклала різні дрібнички — ключі, пляшку з водою, паперові носовички та крем для рук. Ця сумочка була призначена для зручності та організації невеликих предметів, які можуть знадобитися під час активного відпочинку в таборі.