Холодною пустою вулицею віяв крижаний вітер. Було ясно, що там уже не було ні машин, ні людей. Тільки у вікнах було видно постаті. В одних можна було розгледіти радість, а в інших смуток. Заглянувши в дитячий будинок, там ні радості ні щастя - тільки плач...
В одному дитячому будинку жило троє покинутих батьками дівчат - Ярина, Настя і Вероніка. Вони були звичайними підлітками. Дівчатам було по 12 років. Їм там зовсім не подобалось бо, старші їх ображали, багато хто кричав на них - нізащо. Вони навіть не знали що таке обійми й поцілунки. Росли вони нещасними, як і більшість дітей у будинку.
#4172 в Сучасна проза
#2433 в Жіночий роман
у тексті кохання, у тексті є пригоди та справжня дружба, у тексті є щастя
Відредаговано: 15.03.2020