Глава 6.

— Усі готові? Починаємо.

Мій голос звучить упевнено. Я вже безліч разів це робила, ніби всі ризики враховані, деякі пережиті ціною власного досвіду. Але все одно щоразу нервовий імпульс проходить по тілу, пітніють долоні.

Наш день показу.

Усі максимально зібрані, зосереджені на своїх обов’язках, щоб не допустити помилки.

Хороша організація — гарантія успіху. Я так веду бізнес і намагаюся передати свої переконання команді.

Перша модель на сцені, аудиторія лояльна та зацікавлена.

— Поліночко, мила, як думаєш, усе буде добре? — трясеться біля мене, як заєць, Данило. Щиро хвилюється.

— Бездоганно, — моя впевненість не через талант чоловіка чи віру в нього, а результат професійності нашої спільної роботи.

— Я головний дизайнер!!! Яка честь і відповідальність! Як я виглядаю?! — раніше я б беззаперечно підтримала, допомогла. Адже емоції чисті та щирі. Сама не раз переживала цю ейфорію. Але не зараз.

Об’єктивно Данило красивий.

— Гарний, як завжди, — знову ж таки, очі маю й бачу реальність. Хоч і підлий, але вродливий… А я — повна ідіотка…

Стоп, Поліно, от не час знову себе картати. Зберися.

— Я буду сьогодні найобговорюванішою темою! Центром сезону! — ну… тут я можу посперечатися. Але хто ж із дурнями веде спір? Ліпше діями доводити свою правоту.

— Даниле, вибач, мушу йти, — просто засліплює мене своїм егоцентризмом.

— Поліно, ми готові, — перехоплює мене помічниця, яка планує поворотний сюжет сьогоднішнього вечора. З моєї легкої руки, звісно. — Стильно, вишукано, провокативно. Дуже розкішно. Показ запам’ятають надовго!

Я знаю.

Навіть готова пожертвувати своїми грошима заради престижу. Ну і маленької помсти — куди без цього.

— Тримай таємницю до фіналу, щоб нічого не випливло, — нагадую умови, які ще вчора погодили.

Вечір рухається динамічно, організовано та згідно з планом.

Данило виперся на поклон, увесь такий задоволений собою, красується, ловить промені слави та уваги.

Я посміхаюся радісно й демонстративно, адже такий у мене чоловік! Таке щастя!

Непомітно киваю головою — і знову вмикається музика, гасне світло, і на подіум виходять три грації.

Вони ідеальні.

Як і їхні вечірні сукні.

Мої творіння.

Дорогі тканини, ручна робота…

Довго виношувала цю ідею в голові, вишивала власноруч, нарешті втілила в життя.

Зал затихає в захваті моменту.

З’являється ще одна, і ще.

Спалах червоних ліхтарів і пелюстки троянд зі стелі.

Містична музика.

Моделі в червоно-чорних кольорах, з довгим волоссям, що стелиться по їхньому тілу.

Аромат живих квітів.

Дуже ефектно.

Прямо як я задумувала.

Ще п’ять дівчат одна за одною виходять на подіум.

Галас та зітхання — я досягла успіху.

— Добрий вечір, шановні гості, — виходжу в центр сцени. — Сподіваюся, ви отримали естетичну насолоду від нашого сьогоднішнього шоу і вам припав до душі маленький експромт від мене, власниці дому моди.

Спалахи, овації. Я не надто люблю цю помпезність та своєрідне акторство, але сьогодні щиро насолоджуюся.

Інтерв’ю, поствечірка з VIP-гостями.

Мета досягнена.

Вечір закінчено блискавично.

Данило ледь не вбиває поглядом — розгніваний та понівечений.

Йди в пекло.

Я тебе туди проведу за руку.

— Як тобі? — наївно посміхаюся, роблячи вигляд дурепи. — Для нашого бізнесу такі сюрпризи дуже корисні! Буде купа замовлень, от побачиш! Навіть на твою колекцію. Вона була не дуже, чесно кажучи, якась тьмяна і недопрацьована… Хоча ти й використав мої ескізи. Не найкраща твоя робота, Даниле, — добиваю в очі. — А я виправила ситуацію. Адже ми разом будуємо твердий ґрунт для розширення впливу, правда, любий?! — захоплено вигукую.

Ну що, дорогенький?

Відчув весь спектр приниження та власного знецінення?

І нічого ж не скажеш, не поскаржишся, не накричиш.

Я тебе тримаю за яйця.

— Правда, — опускає очі, сповнені ненависті.

Мовчи, Даниле. Це зараз — єдиний твій варіант.

Зціпи зуби і терпи мене, кохану.

— А де Катя? Може, втрьох підемо відсвяткуємо? Давай до нас? — підкидаю дровенят у грубку.

— Не варто, Поліно, — стримується з останніх сил.

— Чому це не варто, якщо я так сказала? — дивлюся прямо в очі.

Три хвилини — і з’являється заклята подружка, очікувано теж без настрою.