POV Ліза
Будучи, біля будинку, я терпеливо очікую на таксі. Коли машина нарешті доїжджає, я прошу таксиста допомогти мені доставити цього юного алкоголіка до квартири, звісно, що за окрему плату, він погоджується і ми троє заходимо в під'їзд.
З горем навпіл ми дістаємося до нашої квартири.
Ура,нарешті я можу сміливо лягти спати. Одягаю свою нічну білизну і дозволяю собі підкоритися хвилинній слабкості, та піти й поглянути на Вегаса.
- Яка ж я дурепа.Чому з усіх хлопців, моє серце вибрало тебе? - промовляю це дивлячись на Влада.
Йду у кімнату і нарешті починаю у світ морфея.
Повернення має бути феєричне)
#2552 в Молодіжна проза
#10357 в Любовні романи
#4054 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 02.11.2021