Розділ 11

Pov Влад
– Привіт, Лізо! – радісно мовила дівчина брата до Лізи.
– Так, Олено, давно не бачилися. – не привітно мовила малявка. Після чого повисла німа пауза, допоки не прийшов офіціант.
Ми зробили замовлення і після цього я наважився порушити мовчанку.
– Сашо, як справи? – мовив я до брата.
– Добре, до речі, чув, що "Bad dreamers" вирушають у тур – це правда? – спитав брат.
– Так, ось звідки я тебе знаю, ти бек-вокаліст цього гурту. Автограф, можеш дати ? – спитала дівчина Сашка. 
– Так, Влад їде у тур і автографи він не роздає. – процідила Елізабет, таким холодним тоном, що в мене, мороз по шкірі пішов. 
За, що я пізніше легенько стукнув її локтем і промовив :
– Лізо, ти, що сьогодні не з тієї ноги встала? – я забув, що ми тут не самі, тому двоє пар очей звернули на нас увагу. 
– Владе, у нас з Лізою колись були не хороші стосунки, тому й вона сьогодні не в гуморі. І Елізабет, я завжди буду винуватити себе в цій історій, адже, якби не той тупий поцілунок на такій же вечірці, ви б з Артемом дальше були б разом, але і ти б не дізналася, який він вітряний. — мовила Олена. 
– Так, але відбивати хлопця у найкращої подруги – це підло.І давай з тобою не будемо псувати настрій оточуючим, а поговоримо про це в іншому місці, в інший час. – сказала Елізабет. 
– Малявка, ти щось сьогодні напружена і серйозна. – промовив я до дівчини. 
– Пане дятле, вас забула спитати якою сьогодні повинна бути. – відповіла вона ж в своєму репертуарі. 
– Малявка? Дятел?! Ви сваритеся наче подружня пара. – весело мовив Саша. 
Ось в такій компанії ми пробули ще з дві години, а потім відправилися додому.

Pov Ліза 

Після таких посиденько, хотілося опинитися в своєму м'якенькому та пухнастому ліжечку, але не судилося. Хлопець різко зупинився та вилаявся.

– Елізабет, здається мотор зламався. – мовив Влад. 

– Зрозуміло. І, що будемо робити? – спитала спокійноя у хлопця

– Я викличу евакуатор. І бачиш? - хлопець вказав пальцем на якусь будівлю. - я пропоную нам піти туди, адже в автівці ми швидко посваримося. 

– Гаразд. А, що там ? – зацікавлено спитала я. 

– Колись, я завжди приходив сюди співати, це такий собі караоке-бар, одного разу тут помітив мене Юрій Олександрович і запросив до гурту "Bad dreamers". – коротко розповів хлопець. 

– Ну пішли. – сказала я до нього і ми покинули авто, то пішли до дверей цього бару. 

– Вегасе, я б хотіла спробувати заспівати. 

– Ну то іди. Я з задоволенням послухаю. – підтримав мене хлопець. 

Я вийшла на сцену та почала співати 

Там, де сідає за гори

І долітає салют,

Там, де як сонце знов сходить

Freedom - моя доля...

Вона є голос на сході,

На захід і вдалині,

Там, де мій місяць заходить,

Freedom - світло в тобі...

Хвилями, хвилями, як течія,

Магія ранку і кожного дня,

Пливемо, пливемо через моря

Туди, де колискова моя...

Приспів:

Там дежа, там дежа, там дежавю, 

Сон, або я бачу сон на яву?.. 

Там дежа, там дежа, там дежавю,  

Ловлю твою вібрацію...          | (2)

І очі ті, яскраві і сумні,

І знову все тримаємо в собі...

Малюнками наскельними у сні

Являєшся мені у сні...

І очі ті яскраві, як завжди,

Говорять це уяві моїх мрій...

Малюнками, як вільнії птахи,

По колу ми, по колу ми...

Приспів.

Хвилями, хвилями, як течія,

Магія ранку і кожного дня,

Пливемо, пливемо через моря

Туди, де колискова моя... 
 

Артем Пивоваров (Дежавю)

Коли мій голос затих, у залі почалися гучні оплески. 

– Малявка, я в шоці від твого голосу. – вражено мовив Влад. 

– Дятле, я також в шоці. – сказала я. 

Після цього я пішла в туалет, та запропонувала Олені зустрітися завтра та обговорити ситуацію, вона погодилася. 

Пізніше ми на таксі приїхали додому та вирушили у світ морфея. 

Я прокидаюсь та споглядаю на годинник який показує 12:31. А зустріч запланована на 13:00. 

Я швидко одягаюсь, та помічаю, що дятла немає вдома. Чорний топ, такого ж кольору штани, та біле пальто. Мій сьогоднішній образ. 

— Оо, Лізо! - кинулась Кармелія до мене, а я не хотіла їй говорити куди спішу, адже вона ненавидить Олену 

— Мел,- я усміхнулася.- Я зараз дуже поспішаю, - промовила я і взяла до рук телефон.

— Знову, Владик щось витворив?- запитала вона. 

— Ага, як же без нього, - знову  язаглянула в телефон. — Щось ти хотіла мені сказати?

— А так! Сьогодні перегони і здається... - почала Мел. 

— Вау! Де, коли і наскільки?- закидала питаннями я сестру, а вона просто показала повідомлення. — Ох, я навіть не помітила це повідомлення. Все тоді довечора! А то мені дуже потрібно від Вас відлучитися! Бувайте!

— Бувай! - в один голос з Євгеном промовила сестра.