Розділ 9

Влад

-Вегас, підйом. - чую дівочий голос. 

-Ну ок. Рахую до трьох. Один! Два! Три! 

І тут щось холодне опиняється у мене лиці, навіть лаятися немає сил. Голова тріщить по швах. Відкривши очі, я помічаю, що удома, у голові пусто, жодного спогаду про вчорашнє паті.

-Гутн морген! - промовив Гітлер в сукні. 

-І тобі не хворати. - промовив я хриплуватим голосом. 

-Що це вчора було? - от капець. 

-Чесно, я нічого не пам'ятаю. 

-От і добре. 

-А таблетка? 

-Сам візьмеш.Бай!-мовила вона, навмисно гучно вдарила дверми. 

Толстовка, джинси і кроси. З цього складався мій сьогоднішній образ поганого хлопчика. 

Я не знайшовши таблетки, випив літр води, взявши мінеральну із собою, закрив квартиру і попрямував до свого авто. 

-&<ї>"}! Хто ж це тебе так? Невже я по-п'яні? - говорив я оглядаючи величезну м' ятину на машині. 

Блін, більше в житті так пити не буду, саме але, якщо у мене буде така співмешканка, то не раз доведеться куштувати алкоголь, адже здуріти можна з цією Елізабет. Сьогодні жорстка і холоднокровна, а вчора мила та весела. Де вона справжня? Ненавиджу коли люди одягають маски і не показують власного обличчя. 

І мені почала згадуватися вчорашнє туса. Я зрадив Елізабет, ну поцілунок зрадою ж ніхто не вважає, але я порушив дане собою слово. 

І тут я згадав, те, що сказав в машині. "Лізо, знаєш я напевно люблю тебе" - крутиться постійно у моїй голові, тепер зрозуміло звідки м'ятина. 

Прибувши у нашу студію, я помітив не лише у мене сьогодні поганий. Ми заспівали пісню. Закінчивши репетицію до мене прийшло смс. 

"Владе, потрібно серйозно поговорити "-від Елізабет. 

Що ж такого сталося вже? 

-Привіт, Лізо! - я набираю номер дівчини. 

-Хай! Як там твоя голова? 

-Дуже добре. - саркастично мовив я. 

-Можеш забрати мене?

-Ого,сама Елізабет Тейлор мене просить підвезти її.

-Ну як хочеш, я можу й сама піти.

-Е ні,щоб на тебе усі витріщалися.

-Здається, хтось ревнує.

-Я не ревную, це просто інстинкт власника.-вигадую, що-будь.

-Чуєш власнику, якщо я тебе ще раз побачу біля якоїсь курки, то очі тобі повидряпую, а її залишу без волосся - це, щоб ти знав також інкстинкт власника.

-Гаразд, скидай розташування, зараз за тобою приїде твій коханий.

Хм...що ця настирлива малявка забула в кафе недалеко від озера."VANO IVANO Patio"- фанат грузинської кухні?Стільки питань повисло у моїй голові.Потрібно знайти про неї інформацію, а хто може мені її дати краще ніж наш " любий татусь".Я продюсера так, часто називаю, тому, що він любить повчати і буркотіти, коли хтось з нашого гурту не слухає його порад.

Під'їжджаючи до кафе, я помічаю Лізу.

- Елізабет, по тебе приїхав твій принц на білому Mercedes c220! - вигукую я, але здається, що дехто літає у хмарах.

- Елізабет Тейлор! - і тут вона вже звертає на мене увагу.

- Ой, вибач задумалася. - розгублено промовила Ліз.

- Та нічого з ким не траплялося.

- Ну і що ти тут забула? - нахабно промовив я після невеликої паузи.

- У мене були справи.

- Які ж то?

- Не скажу! І до речі ти порушив наші умови!

- Звідки ти це взяла? - занепокоєно спитав я.

- Відкрий свій сторі в Інстаграм.

Я швидко розблоковую телефон і відкриваю цей додаток. Ну, що ж це таке? На фото я цілую якусь шатенку.

- Лізо......- я хочу ледь щось сказати в своє виправдання, але мене різко перебивають.

- Мені не цікаво слухати твої пояснення, потрібно було вчора мізки включати перед тим, як пити алкоголь і цілувати якусь корову. - холодно мовила мене.

- Малявка, не треба пхати свого цікавого носика в справи дорослого хлопчика. Відколи я з нею, то часто забуваю про свій образ bad boy.

- Ой, пане дятле, забула у вас спитати, де я потрібна, і що мені роботи. - прогарчала на мене.

- Усе стоп! - промовив я, розуміючи, що ми обоє не знайдемо компроміс, а мені, ще з нею у Туреччині бути.

- Чому це ти тут командуєш? - схоже це руде стерво сьогодні налаштоване на серйозну сварку, але я повинен, ще заїхати сьогодні в магазин і купити собі нову репутацію я б сказав, але на жаль ні, всього лиш новий телефон.

- Лізо, тут люди, будь ласка, не галасуй. - увічливо попросив я.