Розділ 5

                      Pov Ліза
В такому ритмі минув час до вівторка.Давно я не була в універі.Зараз я готую вечерю своєму "коханому".
-Привіт!-мовила я до Влада.
-Хеллов, малявка!-вигукнув Вегас.
-Прошу до столу, вас пане дятле.-він лише хмикнув і відправився за стіл.
-Лізо, мої батьки дізналися про ці стосунки і запрошують нас до себе в гості.-невесело мовив хлопець.

-Ні. 

-Тобі слабо? 
-Ну.-що ж сказати?-а коли саме?
-Завтра або післязавтра.
-Я завтра в універ.
-Я тебе підвезу.
-Ок.Влад, а можна одне особисте питання?-наважуюсь спитати про стосунки з батьками.
-Давай.
-А можеш розповісти про своїх батьків?
-Але за келихом вина.
-Дитинство у мене було прекрасне, але тоді коли мені було 10 мама покинула нас з батьком, розлучувались через адвокатів.Зараз у кожного є своє кохання.З мамою стосунків досить непогані, а з вітчимом кращі ніж 
з рідним батьком.Батьком моє захоплення вокалом вважав зайвою витратою часу, а коли мій кузен Сашко почав грати у футбол, він казав на нього майбутня гордість нашого роду, а мені "Бачиш, Владику, як потрібно",- він його
любить більше за мене.-почав говирити хлопець.
-Можливо ти не правий, ти ж його син, а він лиш племіник.-перебила я цей монолог.
-Звісно, я спочатку так же думав, але тоді коли він промовив:"Або ти йдеш і отримуєш нормальну професію,або ти забуваєш про те, що у тебе є батько". Я вже втратив надію. 

-Знаєш, у мене схожі стосунки з батьками,знаєш, навіщо, мені кошти, щоб самостійно жити, бо батько сказав :"Ти завтра одружуєшся, або йдеш геть з дому!". Одразу після цих слів я переїхала на свою квартиру. А як ти вирішив стати рок-зіркою? 

-Це була моя мрія з дитинства. - я зручно лягла і вирішила закимарити. 

-Лізо, час в університет.-чую я. Я, що учора так же заснула? 

Чому ж мене будильник не розбудив? Ааа вже 07:40, треба спішити. Хм... Хто мене в сторіс позначив vlad_vegas_bad."Світло моєї душі"? 

-Владику, а якого милого ти учора мене сфотографував? Тоді щей коли я спала? 

-Ти така мила була і фанати повинні були знати про ці стосунки. 

-Я мила? Те, що ти зробив це порушення авторських прав. 

-Ну малявка.... 

-Чуєш дятле, ще раз таке зробиш я за себе не відповідаю. 

-Гаразд! 

-Пане дятле, ходіть їсти. - сказала я з уїдливою посмішкою. 

Готуючи омлет, я думала, як же помститися дятлу. І тут мене осінила ідея, я переперчу і посолоджу усю їжу, а в його чай з молоком добавлю дрібку солі. 

Коли хлопець вийшов з душу, я швидко чкурнула за двері. 

-Ааа пече! Фу! - вигукував дятел в перемішку з нецензурними словами. 

Тут у душ відкриваються двері і Влад бачить мене без одягу :

-Елізабет, це.... - і тут він замовк та почав нагло мене розглядати, як ляльку. 

-Ей, може, ти вийдеш!-розлючено мовила я. 

-А.. так.-на цих словах закінчилася ця бесіда. 

Докінчивши водні процедури, я пішла до спальні, де на мене очікував співмешканець. 

-Малявка, як це розуміти? 

-Помста - це страва яка подається холодною. - відповіла я.
Тут же хлопець зробив криву усмішку і почав наближатися до мене.
-Влад, що ти робиш? - питаю я і тут починаю відходити назад та зашпортуючись падаю на підлогу. 
Щоб якось втриматися хапаю Вегаса за руку, але він не встигає зреагувати, тож падаючи з мого рота виривається тихенький зойк. Дятел схопив мене за обидва локті і почав повільно наближатися до моїх губ,але я не хочу здатися закоханою дурепою, яка віддається після легкого флірту, тому відштовхую його. 
-Влад, ми цілуємося лише на людях. - вирішила нагадати хлопцю про домовленість. 
-А я й не хотів тебе цілувати. - заперечив він. 
-Ну гаразд. В університет я йду на другу пару, так, що підвезеш  завтра. -потрібно відвести байк на тех-огляд. 

Приїхавши в універ, я зустріла Мел. 

— Привітик!- підійшла я. 

— Привіт, моє сонечко! Ну як ти там? - запитала Мел у мене.

— Та нічого! Потім розповім! До речі ти знала, що дівчина клавішника навчається в нашому універі? - поділилась інформацією я.

—  Ні. А на якому факультеті?- дуже цікаво з нею буде познайомитись.

—  Психологічний. Привіт дівчата!- і тут ми зустрілись з нею. — Я Сакіра.

— Привіт, Сакіро!  - привіталась я. — Я Ліза, а це моя сестра - Кармелія.

— Можна просто Мел.

— Угу. Я до речі легко вас знайшла! Весь університет про вас гудить.

— Вай, нічого собі! Стільки уваги нам приділяють!! - промовила Кармелія і посміхнулась, но напевно жарт виявився невдалим, бо Сакіра навіть не посміхнулась.

— Гаразд дівчата! Я на пару! Потім зустрінемось в кав'ярні біля університету. - промовила я і побігла на пару.

— Я також піду. Бувай! - промовила Сакіра.

— До зустрічі!

 По дорозі зустріла до кав'ярні я зустріла Мел. Коли ми увійшли всередину Сакіри ще не було. Ми пішли зробили замовлення. Кармелія взяла холодний чай і чізкейк, а я капучино і мафін. Через пару хвилин прийшла Сакіра, вона також зробила замовлення взяла просто каву. 
— Ну, давайте краще познайомимось? - промовила Мел. — Адже ми зараз в одному човні.
–Хто вже переїхав до свого хлопця? - зацікавлено спитала я.
— Я, адже потрібно контролювати мого дурника! - відповіла Кармелія на питання с.
–Я теж, Влад учора був таким милим, а сьогодні я прокинулася, поглянула на свою сторінку в інстаграм і побачила, що мене позначив у сторі @bad_vlad_vegas. Він учора сфотографував мене тоді коли я заснула на його плечі і виклав це в інстаграм, та ще й надписав"Моє щастяко заснуло". - коротко й розлючені повідала дівчатам про своє життя .
— Ого, вау! Ти справді вийшла тут мило! - забрала в мене телефон і глянула на фото, а потім перевела погляд на мене. — Але це підло з його сторони!
–А у тебе, що Сакіро ? Як справи із клавішником? - поставила питання я