Розділ 4

РОV Ліза
Нарешті я вдома.Зайшовши в свою кімнату я вирішила поцікавитися чим живе Влад, я у продюсера випросила папку у якій є деяка інформація про мого фіктивного хлопця.
Читаючи його уподобання, я  "проковтнула" язика.ЛЮБИТЬ БЛОНДИНОК?Тоді навіщо він вибрав мене??!
Ну гаразд, взявши свою валізу для подорожей я почала збирати свої речі.Цікаво, чи сміятиметься дятел з мене через мою піжаму з єдинорожками?Ой та чому ж мені важлива його думка,посміється і перестане.
1 година ночі, ну це вже потрібно спати.
******************
Я прокинулася 09:30.Одягнулася в плаття,а то Влад подумає, що я пацанка.Почекавши 5 хвилин я набрала забудькуватого дятла.Побачивши як два хлопці ідуть на вихід з цього 10-поверхового будинку(я живу на 
першому поверсі), я попросила, щоб вони винесли мої речі у під'їзд,взамін на допомогу з мене номер телефону.
-Я Діма,а це Саша приїхав до кузена з США.-сказав блондин усміхнувшись.
-Я Ліза,переїжджаю до свого хлопця.Ось мій номер 06801*****.
-Гаразд,бувай!-сказав Саша.
Ну я думала, що він забув про мене.Поки добиралися до оселі Влада, ми трішки посперичалися.Коли я перетнулапоріг його квартири,то роззявила рот.Ну, а що, я собі думала, "принци" завжди живуть у "палацах",а
Влад принц дятлів...
Я почала готувати їжу, а Влад захотів мені допомогти.
Поки я стояла біля плити він порізав все крім цибулі, почавши її різати у дятла потекли сльози, а я лиш з цього сміялася.Вегас взяв дрібку борошна і посипав на мене, але я набрала борошно у стакан 
і також посипала на нього.За декілька хвилин уся кухня була у борошні і щоб не робити більший безлад він почав лоскотати мене. Я не захотівши бути переможеною, придумала план, як вибратися з лап дятла.
Злегка поцілувала його в губи і він в той момент здивовано вирячився на мене і на декілька секунд завмер.За даний час, я втекла до себе в кімнату.Я здається закохоюсь...........Ні не можна! І тут я такі спустилась
на підлогу та сльози градом почали текти по щоках.
-Ей,малявка з тобою все гаразд?-постукав та занепокоєно спитав Вегас.
-Лізо,якщо за хвилину не відкриєш двері, я виб'ю нафіг ці двері!!!-прокричав Влад.
-Влад,зі мною все гаразд.-почала запевняти його.
-Елізабет,ти що плачеш?
-Ні.
-Це через з мене ти плачеш?-спитав тривожно Вегас.
-Ні.
-Впусти мене до себе, ми поговоримо і тобі стане легше повір.-почав мене вмовляти хлопець.
-Я заплакана і не красива.
-Ти завжди красива.-після цих слів я усміхнулась.
-А яка зараз година ?-спитала я.
-майже шоста вечора вечора.
-Ок.Я зараз вийду .
Я вирішила одягнути свою піжамку. Відкривши двері,я пішла до дятла.
-А тепер я красива?-з запитальним поглядом чекала відповіді.
****************
POV Влад
-А тепер я красива? -почув я за спиною.
-Дуже.І тим більше ти так тепер точно схожа на малявку.
-Ах ти ж дятел!-вигукнула і ображено надула губки
-Зачекай, хвилькую-попросив я.

Я пішов на пошуки своєї піжами кігурумі . Одягнувши її я пішов до Лізи. Дівчина коли мене побачила, то ледь стримувала себе, щоб не розсміятися.Але за хвилинку по моїх хоромах почувся гучний регіт.
-Давай, зробимо селфі.-запроповув я.
-Тільки не викладай!-пригрозила дівчина в піжамі з єдинорогами.-я без мейкапу.
-Гуд.
Зробивши декілька фото,ми пішли вечеряти.
-Елізабет,ти прекрасний кухар.
-Дякую,в мене був хороший помічник.-зніяковіло відповіла вона.
Помивши посуд, я вирішив попросити у дівчини дуже цікаву річ.
-Малявка!-гукнув я .Дивно, чому вона не відповідає.Образилась на мене чи що?Але підійшовши ближче я зрозумів, що вона заснула.Накривши її покривалом, я пішов у свою кімнату, та поринув у світ Морфею.
**************
Я і Елізабет гуляємо по пляжі і як не дивно, йдемо тримаючись за руки.
-Я тебе кохаю!-говорю її це і дивлюся в очі, а таке враження, що зазираю в душу.
-Я також.-тихенько говорить Ліз, але я це чую.
-Я закоханий у Елізабет Тейлор!Я Влад Вегас до нестями кохаю Елізебет Тейлор!-кричу і вдивляюся у захід сонця, а потім Ліза підходить до мене стає навшпиньки і цілує мої губи з усією ніжністю.
**************
Ну і присниться таке ж!О як раз дзовонить будильник!Час на пробіжку, одягаюсь свій спортивний костюм і виходжу з будинку.Бігши по парку я помітив пару яка бігла тримаючись за руки,я також так хочу.
Перетнувши поріг, мене одразу одурманив запах чогось смачного. Елізабет щось готує.
-Доброго ранку!
-Привіт!
-що готуєш?-запитав 
-Омлет.
-Зрозуміло.Лізо, ти б не могла намалювати портрет мого кузена?
-Навіщо?
-В нього скоро день народження 18-річчя і я хочу, щось класне подарувати.
-Ну ок, але ти будеш малювати зі мною.
-Гаразд.
-Як у тебе може бути так багато талантів ?Ти малюєш і готуєш неперевершено.
-Все життя  хотіла малювати, а готувати - це звичайне хобі.Дякую.
***************
-Пропоную піти у парк.-запропонував я.
-У парк атракціонів.-висловила свою думку Елізабет.