Джейсон проїхав лише кілька кілометрів від будинку Кейт, коли телефон у його кишені почав вібрувати. Це був Найл. Спершу він вирішив не відповідати, бо не хотів відволікатися за кермом. Але коли дзвінок повторився вдруге, а потім і втретє, Джейсон зрозумів, що це щось важливе.
Під’їхавши до узбіччя, він зупинив машину, вимкнув двигун і підняв трубку.
— Так, Найле!
— Джейсоне, у нас проблеми, — голос друга звучав напружено.
— Які проблеми? Що сталося? — Джейсон різко випростався на сидінні, відчуваючи, як у нього наростає тривога.
— Кейт, можливо, в небезпеці.
— Що? В сенсі? — голос Джейсона зірвався.
— Люди Фредеріка помітили, що ти кілька разів був із однією й тією ж дівчиною. Вони вирішили, що вона для тебе важлива. Ідеальна як важіль тиску.
У грудях все стислося. Холодний клубок страху піднявся з живота, здавлюючи горло. У голові вже малювалися найгірші сценарії. Серце билося все швидше, руки ледь помітно тремтіли, а дихання стало уривчастим.
— Дідько! — вигукнув він, відчуваючи, як паніка пробиває броню його самовладання.
— Ти ж знаєш, на що здатні ці виродки, — продовжив Найл. — Фін сказав, що за тобою вели стеження. Вони щось запідозрили.
Джейсон застиг, слухаючи слова друга. Перед очима постала картина, як Кейт повертається додому, нічна темрява огортає її постать, а вона нічого не підозрює.
— Джейсоне, ми мусимо знайти її. Переконатися, що вона вдома, що з нею все гаразд. Подзвонити їй або попередити, щоб не виходила з квартири, поки ми це не владнаємо.
— Так, — коротко відповів він, поглянувши в дзеркало заднього виду, ніби Кейт могла раптово з’явитися на дорозі. — Вона вдома. Це точно.
— Звідки ти знаєш?
— Я щойно відвіз її.
— Впевнений на всі сто? — голос Найла став настирливим.
Джейсон перестав дихати. У горлі пересохло.
— Джейсоне?
— Трясця, — тихо промовив він. — Я ж не знаю, як вона дійшла до квартири. Чи не чекало її щось там. Чорт, навіть номера її не взяв…
Він зі всієї сили вдарив по керму, відчуваючи, як починає втрачати контроль.
— Так,ану заспокойся! — голос Найла пролунав, як ляпас. — Чуєш мене?
— Чую, — відповів Джейсон, але голос його тремтів.
— Ти далеко заїхав?
— Ні.
— Тоді заводь машину і повертайся до неї. Переконайся, що з нею все гаразд. Візьми себе в руки, чорт забирай! Що з тобою? Ти ніколи не був такий панічний стосовно роботи. Де наш холоднокровний Джейсон?
Джейсон на секунду закрив очі, намагаючись опанувати себе, але серце калатало так, ніби хотіло вирватися з грудей.
— Вона буде налякана… І це все через мене, — пробурмотів він, знову вдаряючи по керму. — Бо я захотів побути звичайним хлопцем, якому сподобалася дівчина.
— Ей, зберись! — різко відповів Найл. — Це ще не підтверджена інформація. Ми просто перестраховуємося. Повертайся до неї. Не знаю, що ти їй скажеш, але ти завжди вмієш викручуватись! Ти наша голова! Ей, ти ж у нас твердолобий і спокійний, то чому зараз заспокоюю тебе я? Давай!
— Добре, я їду.— твердо сказав Джейсон, уже заводячи двигун.
— Отак, молодець. Даси знати, якщо будуть проблеми.
Кинувши телефон на сусіднє сидіння, Джейсон натиснув на газ. Хвилювання, страх і лють сплелися в один нестерпний клубок. Що б там не сталося, він не дозволить, щоб з Кейт щось трапилося.
Повернувшись до її будинку, він швидко піднявся на поверх і постукав у двері. Жодної відповіді. Він натиснув дзвінок, потім ще раз і ще раз, поки двері не відчинилися.
На порозі стояла розлючена Кейт, загорнута в рушник, з мокрим волоссям, яке спадало їй на обличчя. Її очі виблискували люттю.
— Джейсоне, ти що, зглузду з’їхав?! Що це за марафон дзвінків?!
— Кейт… Ти… Ти в порядку?
— Була б у порядку, якби нормально прийняла ванну, а не бігла відкривати двері, — вона скрестила руки на грудях. — Чого тобі треба?
— Я мав переконатися, що ти в безпеці.
— Що?! Чому, взагалі, це має бути під питанням?
—Слухай, усе непросто. Через мене ти можеш опинитися в небезпеці.
Кейт примружила очі, подаючи явний сигнал: “Ще одне слово — і пожалкуєш.”
— Небезпека? Ти це серйозно? — її голос став холодним. — Це через мої слова в машині? Ти вирішив, що я в тебе на гачку? Що ж, Джейсоне, ні. Я не одна з тих, кого ти привчаєш до своїх історій. Провалюй звідси. На мене це не подіє!!
Джейсон відчув, як його початковий страх почав змінюватися на злість. Вона не вірить!
— Якщо не хочеш, щоб твоє обличчя прикрашав синець, просто зникни, — додала Кейт, дивлячись йому прямо у вічі.
На це Джейсон лише посміхнувся.
— Як я міг подумати, що тобі можуть нашкодити? — сказав він, заливаючись іронічним сміхом. — Ти сама кого завгодно зможеш залякати.
Його посмішка стала ширшою, а в очах з’явилася грайлива іскра.
— А знаєш, ти така… гарна. І така сексуальна, коли злишся. Особливо в цьому… рушничку. Може, запросиш мене в гості?
Кейт почервоніла, але це був не рум’янець сорому, а швидше вибухова суміш люті.
— Йди в дупу, Джейсоне! — гаркнула вона і з усієї сили гримнула дверима.
З-за зачинених дверей почулося:
— Я нікуди не піду! Якщо треба буде, спатиму тут!
Закотивши очі, Кейт пробурмотіла:
— Роби, що хочеш, тільки дай мені спокій, — і попрямувала назад до ванної.
Уже в теплій воді, вона намагалася розслабитися, але його голос, цей його нахабний тон і єхидна усмішка все ще стояли перед очима. Джейсон! Та як він мене дратує!
Відредаговано: 06.01.2025