Глава 24

Кейт прокинулася від дзвінка у двері. Глянувши на телефон, побачила, що була 11:00 ранку. Прокричавши в подушку від роздратування, вона швидко накинула халат і поспішила до виходу. Вийшовши з кімнати, вона побачила, що Сара вже відчинила двері. Чоловічий голос із порогу запитував:

— Ви Кейтлін Крос?

— Ні, це не я. А хто питає? — відповіла Сара, злегка здивована.

— Вибачте, мені потрібна Кейтлін Крос. Вона тут проживає? — уточнив незнайомець.

Кейт, відчуваючи, як всередині піднімається тривога, крокнула вперед:

— Це я. Що вам потрібно?

Думки роїлися в її голові. Хто це? Що йому потрібно? І звідки він знає моє ім’я та прізвище?

— Вам доставка квітів. Розпишіться тут, будь ласка, — сказав кур’єр, простягаючи їй планшет із ручкою.

Кейт здивовано дивилася на нього:

— Квіти? Які ще квіти? Від кого?

Не отримавши відповіді, вона машинально поставила підпис, і хлопець передав їй великий розкішний букет ніжно-рожевих троянд. Кейт, розгублена, витріщилася на нього, не знаходячи слів.

— Гарного дня! — сказав кур’єр і, розвернувшись, пішов.

Дівчина стояла ще кілька секунд, розгублено дивлячись на двері, потім зачинила їх, все ще стискаючи букет у руках.

— Що це взагалі було? — пробурмотіла вона, оглядаючи троянди.

Вау, Кейті! — протягнула Сара, захоплено розглядаючи букет. — У тебе з’явився залицяльник? Глянь, який шикарний!

Кейт, усе ще ошелешена, стояла мовчки, вивчаючи ніжно-рожеві троянди, ніби вони щойно впали з неба.

— Є якісь здогадки, від кого це? — запитала Сара, примруживши очі й хитро посміхаючись.

— Ні, — нарешті відповіла Кейт, зиркнувши на букет так, ніби той міг сам дати відповідь. — Але це якийсь сюр…

— А давай дізнаємося! — перебила Сара, підскочивши ближче. — Там має бути записка!

Кейт, риючись у стрічках, нарешті помітила маленький конверт.

— Ось! Знайшла!

— Ну давай, читай, не тримай інтригу! — підганяла Сара, нетерпляче поглядаючи через плече.

Кейт розкрила конверт, витягнула записку й прочитала вголос:

— “Мені дуже шкода, що ми зіткнулися з непорозумінням. Я визнаю свої помилки і прошу вибачення.”

Вона підняла очі, злегка нахмурившись:

— Вибачення… але від кого і за що?

— Ну, хтось явно накоїв щось серйозне, раз наважився на троянди, — пожартувала Сара, але в її очах заіскрився інтерес. — Слухай, це точно не той зеленоокий хлопець із вечірки? Як там його звати… Джейк? Джеймс?

— Джейсон, — буркнула Кейт, відчуваючи, як обличчя заливається рум’янцем.

— О, точно, Джейсон! — Сара радісно сплеснула руками. — Який же він, виявляється, романтик!

— Я не знаю… і не хочу знати, — відповіла Кейт, схрещуючи руки. Хоча її голос не звучав так переконливо, як вона сподівалася.

— Та годі тобі! Троянди, і ще такі розкішні! Може, пора задуматися, га? — Сара підморгнула, задоволено всміхаючись.

— Сара, ти просто нестерпна! — розсміялася Кейт, намагаючись приховати свої змішані емоції. — Поставимо ці квіти у вазу і закриємо тему.

— У вазу? Та ми їх на п’єдестал поставимо! — пожартувала Сара, схопивши букет і рушивши на кухню.

Ставлячи троянди у вазу, вона не припиняла коментувати:

— Але, я тобі так скажу: троянди — це тільки початок. Якщо цей Джейсон вирішив тебе підкорити, він не зупиниться на цьому.

— Сара, припини, — Кейт закотила очі, але на її губах з’явилася усмішка.

— Та я ж просто правду кажу! Тільки от… якщо десь сьогодні станеться щось ще, ти вже не відмажешся, подруго.

— Все, досить, — Кейт насупилася, хоч усередині щось тепліло від її слів. — Просто букет, просто вибачення, і все.

— Ага, “просто”. Ну добре, хай буде так, — погодилася Сара, але її очі видавали зловісний інтерес.

Не встигла Кейт відповісти, як у двері знову подзвонили.

— Ну що, Кейті? — вигукнула Сара, але Кейт її перебила:

— Сиди на місці!

Вона швидко попрямувала до дверей, намагаючись приховати нервове тремтіння в руках. Відчинивши їх, побачила іншого кур’єра, який стояв із великою коробкою в руках.

— Кейтлін Крос? — запитав він.

— Так, це я, — відповіла вона, трохи напружено.

— Це для вас, розпишіться, будь ласка.

Кейт підписала планшет і прийняла коробку, все ще не вірячи своїм очам. Сара вже стояла поруч, нетерпляче заглядаючи через її плече.

— Ну-ну, що там тепер? Відкривай швидше!

Кейт розпакувала коробку й побачила всередині ідеально складений букет із білих орхідей. Її серце забилося ще сильніше, коли вона помітила ще одну записку. Сара миттю вирвала її з рук і прочитала вголос:

— “Мені соромно за те, як я поводився. Обіцяю, я більше так не зроблю. Прийми мої вибачення.”

Сара підняла погляд на Кейт і хитро посміхнулася:

— Ну що, тепер точно Джейсон. Що скажеш?

— Скажу, що він надто наполегливий, — буркнула Кейт, відчуваючи, як її щоки знову червоніють.

— І це тобі подобається, — підколола Сара, розсміявшись.

— А от і ні! Це мене дратує! — вигукнула Кейт, запустивши подушкою в подругу. — Я думала більше про нього навіть не згадувати!

— Ну, подивимося, скільки часу ти протримаєшся, — не вгамовувалася Сара. — Бо я готова посперечатися, що скоро буде третій букет. І що тоді?

Кейт лише похитала головою, хоча тепер навіть її посмішка вже не могла приховати змішаних почуттів.