Глава 11

Кейт стрімко пересувалася між гостями, тримаючи тацю з коктейлями, намагаючись не думати про ті зелені очі, які, здавалося, переслідували її навіть у натовпі. Раптом вона відчула легкий дотик до ліктя — це була Сара.

— Гей, Кейт, що це щойно було? — пошепки запитала подруга, злегка нахилившись до неї. — Ти так дивно реагувала на цього брюнета. Це на тебе не схоже.

Кейт закрила очі, глибоко вдихнула, намагаючись опанувати себе, і прошепотіла:

— Сара, вибач, я не хотіла бути різкою. Просто я так злюся… Це просто кошмар.

— Чому? Що сталося? — Сара миттєво спохмурніла.

— Я підслухала їхню розмову, і повір, тобі б це теж не сподобалося, — Кейт ледь стримувала сльози від образи. — Вони мене обговорювали, наче якусь здобич! Той брюнет сказав, що може “затягнути мене нагору” за п’ять хвилин. І вони ще й заклалися на це!

Сара вирячила очі, мало не впустивши свою тацю.

— От козли! — прошипіла вона, злісно поглянувши у бік хлопців. — Думають, що можуть завоювати будь-яку дівчину, тільки тому, що у них гарні обличчя та товсті гаманці?

Кейт нервово стиснула губи:

— Вони впевнені, що я буду в них на гачку, варто тільки клацнути пальцями. Він дивився на мене так, ніби вже переміг. Думає, що я одна з тих, хто в захваті від його дешевих трюків.

Сара підняла брови, хитро усміхаючись:

— Ну, він, звичайно, гарний, але повір, його его більше за цей будинок.

— І я не збираюся ставати об’єктом їхніх розваг, — твердо заявила Кейт. — Я не якась там “п’ятихвилинка”.

— А знаєш, іноді таких самовпевнених хлопців краще “виховувати” їхніми ж методами. Може, трохи потролити їх?

Кейт краєчком губ усміхнулася, іронічно відповідаючи:

— Нехай самі потрапляють у свої пастки. Я покажу їм, що не така легка здобич.

— Ось це моя дівчина! — Сара підморгнула. — Та й нехай ще трохи пострибають навколо тебе. Це буде навіть цікаво спостерігати.

Дівчина відчувала на собі важкі погляди, хоча й намагалася не озиратися. Її серце калатало від обурення, але вона змушувала себе зосередитися на роботі. Сара, помітивши її напругу, спробувала її заспокоїти:

— Кейт, що з тобою? Ти наче привид.

— Я просто не можу… — прошепотіла Кейт, ледве стримуючи емоції. — Я відчуваю, як він свердлить мене поглядом. Не хочу більше бачити його самовпевнене обличчя.

Сара кинула погляд на тацю і помітила, що канапки майже закінчилися.

— Слухай, — прошепотіла вона. — Зараз ти сходиш на кухню за новою порцією канапок, а я поки віднесу ці коктейлі до їхнього столика. Тільки, будь ласка, не ховайся там надовго, добре?

Кейт сумно усміхнулася:

— Обіцяю. Мені просто потрібна хвилинка, щоб прийти до тями.

Сара кивнула і пішла в напрямку столика хлопців, а Кейт швидко зникла на кухні, відчуваючи полегшення, коли нарешті вийшла з-під поля зору Джейсона.

“Ну от, тут я точно в безпеці від цього нахаби,” — подумала вона, намагаючись заспокоїтися.

Вона схопила піднос з новими канапками і вирушила назад до зали. Але, вийшовши з кухні, Кейт раптом застигла.