Глава 10

Джейсон

Я відчув несподівану хвилю інтересу та навіть легке хвилювання, що було нетипово для мене. Зазвичай, я впевнений у власній чарівності, але ця дівчина змусила мене сумніватися навіть на мить, що дратувало. Саме через це я ухопився за ідею парі з Найлом. Я довго спостерігав за нею, сподіваючись, що вона нарешті відчує мій погляд. Що, справді не помічає мене? Це злило мене ще більше.

Коли вона зупинилася біля бармена, я вперше за вечір побачив її усмішку — теплу, трохи грайливу. Усмішка їй пасувала, робила її менш холодною і… на мить здалося, що це може змінити правила гри.

П’ять хвилин, і вона моя, подумав я, відчуваючи, як інтерес перетворюється на азарт. Сьогодні вона точно буде зі мною на другому поверсі.

— Готуйся, Найле. Сьогодні ти програєш це парі, — підморгнув я другу, а всередині мене вже розгорався запал мисливця.

Я не міг відірвати погляду від неї. Її усмішка заворожувала мене, розпалюючи інтерес із кожною секундою. Раптом її напарниця щось прошепотіла їй на вухо, і за мить я відчув на собі її погляд. Нарешті. Її очі — світло-зелені з ледь помітним карим відтінком — вп’ялися в мої. Мене ніби струмом пробило. Наш зоровий контакт тривав довше, ніж я очікував, і я вже майже відчув перемогу, коли помітив, як її щоки залилися легким рум’янцем. Ха, от і рибка на гачку, подумав я, задоволено всміхаючись.

Але не встиг я насолодитися цим відчуттям, як щось змінилося. Її погляд різко став холодним, відстороненим, зухвалим. Вона дивилася мені прямо в очі, немов кидала виклик, і в цей момент я зрозумів, що помилився у своїх очікуваннях. Вона ніби говорила без слів: “Ти для мене — ніщо”. Її очі випромінювали таку крижану відчуженість, що мене це застало зненацька. А потім вона рішуче відвернулася, ніби моє існування для неї взагалі не мало значення.

Серйозно? У грудях піднялася хвиля роздратування, змішана з неприємним відчуттям поразки. Мені захотілося розсміятися, хоча насправді це тільки підігріло мій азарт. Не цікавий, кажеш? Подивимось, як ти довго зможеш тримати цю маску байдужості.

Тим часом Кейт, помітивши змарнілий вираз мого обличчя, напевно відчула тріумф. Вона була впевнена, що зачепила його его, що тепер він втратить інтерес, як тільки зрозуміє, що вона не зіграє за його  правилами. Але як вона помилялася… Моє его було збуджене цією несподіваною перешкодою, і тепер я був налаштований не просто виграти парі з Найлом, а й зламати цей крижаний щит, яким вона захищала себе. Це вже не було простою грою — тепер це стало особистим викликом, і я не мав наміру програвати. -Кажу тобі, Найле, «ця новенька — цікава штучка,” — впевнено промовив брюнет. Його голос був спокійним, майже ледачим, та від цього слова здавалися ще більш зухвалими. 

-«Ось побачиш, я дотисну її до кінця вечора.”

Найл захитав головою, посміхаючись, але в очах промайнуло зацікавлення. Він знав друга досить добре, щоб розуміти, що Джейсон серйозно налаштований.