Глава 9

Кейт

Дівчина впевнено пройшла залом, тримаючи тацю з коктейлями, які щойно поставила для нових гостей. Вона вже адаптувалася до темпу вечірки, як раптом почула голоси, що лунали зовсім поруч. Повернувши голову, Кейт побачила двох молодих чоловіків, які сиділи на дивані в кутку, невимушено спираючись на спинки, з келихами в руках. Її погляд затримався на них лише на мить, і вона вже була готова пройти далі, як раптом почула щось, що змусило її зупинитися. Небажано, але її ноги самі стали наче вкопані.

Розмову було важко не почути, особливо коли вона зрозуміла, що мова йшла про неї і Сару. Її серце забилося швидше, і вона сховалася за одну з колон. Вони продовжували бесіду, навіть не помітивши, що вона стоїть зовсім поруч.

Кейт відчула, як її щоки налилися фарбою. Вона стояла, стискаючи тацю так сильно, що пальці побіліли. Спершу подумала, що недочула, але слова хлопця були надто чіткими. Його самовпевнена усмішка, ці зухвалі жарти, те, як він говорив про неї, наче про чергову “здобич”… Від образи в горлі пересохло. Їй хотілося вийти з-за колони і вилити напій прямо на голову того нахабного брюнета, щоб він зрозумів, що вона зовсім не та легка здобич, яку він собі уявив. Але вона змусила себе залишатися на місці. Зробивши глибокий вдих, Кейт випросталася і, намагаючись зберегти спокій, повернулася до роботи. Всередині все вирувало. Слова хлопців гучно лунали у її голові: “П’ять хвилин — і вона не зможе від мене відірватися.” Це фраза відлунювала в її свідомості, додаючи ще більше гніву.Зібравши волю в кулак, вона рішуче взяла нову тацю з коктейлями і вирушила між гостями, навмисно ігноруючи погляди Джейсона. Кожен її рух був точним і впевненим, немов вона показувала всьому світу, що не потребує нічиєї уваги, особливо його.

Втомившись після тривалого обслуговування, Кейт підійшла до барної стійки, де Майк, помітивши її, відразу усміхнувся.

— Як ти тримаєшся? Часто буваєш на таких заходах? — запитав він, обережно наливаючи їй склянку води.

— Ні, ми з Сарою працюємо в кафе, а тут лише підробіток, — відповіла Кейт, вдячно ковтнувши води. — Але, якщо чесно, думала, що буде важче.

Майк кивнув, з усмішкою додавши:

— Та ти молодець! Не кожен би так витримав. Ну, як тобі ця тусовка? Сподобалася?

— Спочатку не дуже, але здається, я вже освоїлася, — відповіла Кейт. Лише вона встигла усміхнутися, як до них підскочила Сара з порожньою тацею.

— Майк, друже, можеш підготувати коктейлі для гостей? Хочу, щоб їх було стільки, щоб вистачило на армію, — жартувала Сара, підморгуючи бармену. Потім повернулась до Кейт, хитро примружившись.

— До речі, Кейт, скажи-но, тобі вже хтось тут сподобався? Хтось приглянувся? — запитала вона, трохи насмішкувато.

Кейт зробила все можливе, щоб приховати роздратування.

— Ні, я сюди працювати прийшла, а не шукати знайомства, — холодно відповіла вона.

Сара, зі своєю звичною усмішкою чеширського кота, підступно прошепотіла:

— А ось ти, здається, комусь приглянулася…

Кейт змовкла, злегка почервонівши від злості, здогадуючись, про кого йдеться. Вона лише подивилася на подругу з легким докором. Не втримавшись, дівчина скоса глянула в бік, куди дивилася Сара. Її очі зупинилися на тих самих двох хлопцях, які нещодавно розмовляли про них; тільки тепер вона могла роздивитися їхні обличчя. Блондин із пронизливими блакитними очима, наче зліпленими за зразком самої господині дому, стояв у елегантній білій сорочці та чорному костюмі, випромінюючи спокійну впевненість.

Другий — з темним, як ніч, волоссям і смарагдово-зеленими очима, що блищали зухвалою усмішкою, був одягнений у чорний костюм із такою ж темною сорочкою. Навколо нього вирував ореол самовпевненості й невимушеності. Їхні погляди зустрілися, і його пронизливий погляд змусив Кейт відчути несподівану хвилю розгубленості.

Сара не втрималася й, підсунувшись ближче, ледь стримуючи сміх, прошепотіла:

— Ну що, погодься, недарма я сказала, що ти комусь тут приглянулася. Він тебе одним тільки поглядом пожирає.

Кейт глибоко вдихнула, швидко зібралася з думками й гордо тримала погляд, не дозволяючи собі показати навіть натяку на зацікавленість. Нарешті, з холодним спокоєм відвернулася від них і сказала Сарі:

— Та ну, тобі здалося, — недбало відповіла вона, намагаючись звучати впевнено.

Сара хитро посміхнулася й заперечно похитала головою:

— О, я знаю, що мені не здалося. Той із зеленими очима тебе точно запримітив.

— Мене не цікавить жоден із них, — холодно відрізала Кейт, намагаючись закінчити розмову. — Подай мені коктейлі, будь ласка, швидше, щоб гості не помітили їхньої відсутності, — звернулася вона до бармена.

Майк кивнув, швидко готуючи їй напої.

— І взагалі, ніхто інший мене не цікавить. Це мені не потрібно! — додала вона, взяла тацю з коктейлями й рішуче пішла виконувати свої обов’язки, залишивши Сару, яка лише здивовано підняла брови, дивлячись їй услід.