Змієносець
Розділ VІІІ
За два дні потому з великої брами Полонного виїхав критий віз, запряжений двійкою коней. Віз був заповнений різними речами: одягом, посудом, клітками з птицею. Попереду сиділа Марта, тримала обома руками віжки і вправно керувала кіньми. Вона була вдягнена у темну сукню, а її пишне волосся було сховане під хусткою. Поряд із Мартою сиділа п’ятилітня дівчинка у білому платті та очіпку на голові. Вона з цікавістю роздивлялася навколишній пейзаж, приглядалася до перелісків, озер та річок, що лежали уподовж шляху по обидва боки. Дитина ніколи не полишала меж міста, тож для неї зараз це був справжній незнаний велетенський світ. Час від часу мала вказувала пальчиком у якісь речі і запитувала у матері, що то таке. Марта охоче відповідала, пояснюючи, що і де знаходиться.
Поряд із возом їхав вершник. Він був вдягнений так, як і два дні до того, але без дорожнього плаща. На його капелюху гордовито розвивалося пір'я, а при боці подзенькувала важка шабля. Чоловік час від часу кидав задумливим поглядом на хуру, де нині їхала його родина. Обличчя вершника уперше за останні дні осяялось радісною усмішкою. Саме так і має виглядати щаслива, впевнена в собі людина.
#5715 в Фентезі
#2540 в Детектив/Трилер
Відредаговано: 22.07.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
