Глава 18. Розведене вино

Кітано повернувся до Вейри після тривалої поїздки. Його ноги все ще боліли від сидіння в одній позі, а в голові шумів не вщухлий шторм. Стільки днів в океані — це вам не жарти. Чоловікові доводилося зупинятися кожні двісті метрів, щоб перевести дух.

Щойно він прибув у порт, всупереч своїм передбаченням, він зміг тільки сидіти в затишній кімнатці на верхніх поверхах, віддаючи все, що з'їв напередодні. Через кілька годин, які здавалися йому вічністю, у кімнату постукали — Калеб приніс телефон, який поспіхом забули в Тіньових землях.

— Виглядаєш паршиво. — Чесно зауважив Калеб.

— Вважатиму за комплімент, — кинув Кітано, витираючись рушником. — Що не так було з телефоном?

— Складно сказати. — Вампір поставив апарат на стіл біля вікна. — Драконяча магія була розбавленою, тому початкові налаштування механізму збилися.

— Як це розбавленою? — Насупився Кітано. Він сів на крісло біля вікна і запропонував вампірові сусіднє, Калеб присів.

— Бачиш, — він показав на внутрішню плату, якою бігла енергія. — Струмені вампіричної енергії насиченого кольору і швидко бігають. У драконячої, на перший погляд, було так само, але що збентежило мене — швидкість пробігу енергетичного потоку була значно нижчою за необхідну.

— Так буває, коли батарея закінчується.

— Згоден. — Калеб кивнув. — Але тоді я помітив, що при злитті двох енергій драконяча втрачає колір.

— Не зрозумів. — Насупився Кітано.

— Що буде, — терпляче пояснював вампір. — Якщо ти змішаєш червону фарбу і воду?

— Вода стане червоною, але не насиченою.

— Причому, — погодився кивнув Калеб, — якщо ти додаси достатньо фарби, то, на перший погляд, складно буде сказати, де саме баночка з фарбою, а де — розбавлена водою. Але якщо ти додаси, скажімо, жовту фарбу, то що вийде?

— Помаранчевий. До чого ти хилиш?

— Жовта фарба, — крижаним голосом підсумував Калеб, — набагато краще змішається з початковою фарбою, ніж із розведеною. Помаранчевий колір буде більш насиченим.

— Ти змішав ваші енергії, — здивувався Кітано.

— І драконяча майже загубилася на тлі вампіричної.

Це означало тільки одне — те, що Кітано не наважився вимовляти вголос, але розуміли всі присутні. Дракони навмисно передавали ослаблену енергію, яка з часом почала ламати техніку.

Калеб допоміг Кітано дістатися маєтку Леромео за лічені години, але показуватися своїй племінниці після нападу не наважився — йому все ще було ніяково й соромно, що він не простежив за своїм працівником. Натомість він поспішив до слуг, щоб розпорядитися про роздачу харчів, які зміг доставити першою ходкою. На решту потрібно було чекати протягом кількох днів.

Підходячи до будинку Маріанни, Кітано помітив, що звичайна атмосфера тепла і затишку якось затьмарена. Він постукав у двері, але йому не відчинили. Зсередини виходили дитячі крики, змішані з грайливим улюлюканням і плачем малюків. Чоловік відчинив ворота сам, пройшов у будинок і подав голос.

— Є хто?

— Привіт, Кітано. Ти вчасно. — З кабінету вилетіла Маріанна, хапаючи чоловіка за рукав і відволікаючи назад у приміщення. — У мене є кілька запитань, які потребують твоєї уваги.

— Дуже радий бачити тебе, Маріанно. Що сталося? Чому такий серйозний вигляд? — поцікавився Кітано, відчуваючи недобре.

— Ти бачив наші поля? — Серйозно запитала вона, дивлячись на все ще порожнє вікно без штори — Кітано кивнув. — Я не озвучила детективам свою версію, але вважаю, що це міг бути...

— Самюель. — Перебив її чоловік. — Тобі потрібно знати, що виявив Калеб під час досліджень.

Усе сходилося — драконяча магія, використана під час підпалу полів, до того ж очевидне шахрайство з боку Ірміріона. Вони робили все, щоб Вейра залишилася залежна від них на вигідних для них же умовах. Однак, Самюель мав надати торговельну угоду, і Маріанна не була сліпою. Він не зміг би обдурити її на папері до зустрічі з Радою.

— Як би сильно я не любив Самюеля, — дивлячись убік, зауважив Кітано. — Але мені все ж не здається, що він тут замішаний.

— Чому?

— Усі дії занадто незграбні, — дивлячись у звітності з підпалу, сказав він. — Що заважало використовувати колби з енергією? Наприклад, із вампіричною? Є мільйон способів, як викликати підпал так, щоб на тебе не подумали.

— Діяв у поспіху? — Припустила дівчина.

Кітано похитав головою. Такі рішення не приймають поспіхом. Очевидно, що на території Вейри, де не так давно сам Самюель ходив і з'ясовував розташування полів, підозрюватимуть драконів насамперед. Усе сходиться на Самюелі. Саме це й не подобалося Кітано.

— Ти говорила з ним?

Маріанна промовчала. Її очі заблищали, а на щоках з'явився ледь помітний рум'янець. Вона ледь помітно прикусила губу і подивилася у вікно — там, серед сірих хмар, ледь-ледь визирало сонце. Серце Кітано болісно стиснулося.

Чоловік підійшов до дівчини і схопив в обійми. Він боявся її втратити. Він ненавидів Самюеля всім серцем. Цей чорт не міг розібратися зі своєю країною і вплутував його кохану у внутрішні скандали Ірміріона, а ця дурненька замість того, щоб тікати від небезпеки, з дурною посмішкою на губах кидалася в саме полум'я.