31. За 6 місяців до весілля

Я прокинулася раніше за Луну. Вона все ще спала поруч, згорнувшись клубочком під ковдрою й обіймаючи мою подушку. Я обережно прибрала її руку зі своєї талії, щоб не розбудити, поцілувала в чоло й тихенько підвелася з ліжка

- Спи, моя сонна дівчинко, - прошепотіла я

Луна лише трохи поворухнулася й знову вмостилася зручніше

Я пішла до ванної кімнати, прийняла ранкову гігієну, вмилася, розчесала волосся й переодягнулася в домашній одяг. Потім попрямувала на кухню, щоб приготувати сніданок

Поставила чайник, дістала яйця, овочі, сир і хліб. Зазвичай уранці я думала про роботу, майбутні справи або про те, що потрібно встигнути за день. Але сьогодні мої думки були зовсім про інше

Про наше з Луною весілля

Я зупинилася біля холодильника, тримаючи в руках упаковку сиру, і мимоволі усміхнулася

Ми не були одружені. У нас було спільне життя, квартира, звички, маленькі ритуали, сварки через роботу й примирення в обіймах. Я знала, як Луна любить засинати під фільми, як їй потрібна тиша після важкого дня, як вона може мовчати, коли їй складно пояснити свої почуття, і як міцно обіймає мене, коли боїться втратити

Але я все одно хотіла, щоб у нас було весілля. Наше справжнє свято, яке ми організуємо так, як хочемо саме ми

Я уявила, як Луна стоїть поруч зі мною, тримаючи мене за руку. Як дивиться на мене своїми уважними очима, трохи хвилюється, але не відпускає моїх пальців. І як я кажу їй, що обираю її знову

- Боже, Андріано, - пробурмотіла я сама до себе. - Ти ще навіть дату не вибрала, а вже розмріялася

Я повернулася до плити й почала смажити яйця

Найперше потрібно було вирішити, яким буде саме весілля

Я знала, що Луна не любить великих натовпів, гучної музики й непередбачуваних подій. Тому варіант із сотнею гостей, ведучим, конкурсами та гучною вечіркою я відразу відкинула

Не тому, що мені не подобалися пишні весілля. Просто я хотіла, щоб Луна почувалася щасливою, а не витримувала наше свято заради мене

Я уявила невеликий заміський ресторан із терасою, садом і великими вікнами. Осіннє листя за вікном, тепле світло гірлянд, квіти на столах, спокійна музика. Можливо, церемонія відбулася б у саду, якщо дозволила б погода, а потім ми перейшли б усередину на вечерю

Гостей я теж приблизно уявляла. Лана, звісно. Наші близькі друзі, родина, люди, які справді важливі для нас. Не ті, кого запрошують лише тому, що так заведено

Двадцять? Тридцять людей?

Я насупилася

- Треба буде запитати Луну, - сказала я, перекладаючи сніданок на тарілки. - Вона має право вирішувати не менше за мене

Але найбільше мене хвилювало навіть не місце й не кількість гостей

А сукня

Я поставила тарілки на стіл і сперлася руками об стільницю, уявляючи, як ми разом ходимо салонами. Луна, напевно, спочатку сказала б, що їй байдуже, яке буде плаття, аби мені подобалося. А потім почала б уважно розглядати кожен варіант і ставити конкретні запитання про тканину, довжину, зручність і те, чи не буде їй заважати шлейф

Від цієї думки я тихо засміялася

Я хотіла білу сукню. Не обов'язково пишну, як у казці. Можливо, елегантну, з відкритими плечима, м'якою спідницею й довгою фатою. Щось, у чому я почувалася б собою, але водночас бачила б у дзеркалі наречену, про яку мріяла

А Луна…

Я уявила її в костюмі. Темному, добре підігнаному по фігурі, з білою сорочкою й невеликою квіткою на лацкані. Їй пасували б стримані кольори. Можливо, темно-синій або чорний костюм

Хоча, знаючи Луну, вона могла б вибрати зовсім не те, що я собі уявляла

І це теж було б прекрасно

Я хотіла побачити її в день весілля й на мить забути всі заготовлені слова. Хотіла, щоб вона подивилася на мене так, як дивилася вчора ввечері, коли сказала, що я найважливіша людина в її житті

Хотіла, щоб ми обидві хвилювалися, сміялися й, можливо, навіть плакали

А ще потрібно було вибрати дату

Я відкрила календар на телефоні. Мені хотілося, щоб цей день мав для нас особливе значення, але я не хотіла вибирати дату лише через красиві цифри. Найважливіше, щоб ми могли підготуватися без поспіху, щоб Луна не переживала через сотню дрібниць одночасно й щоб у нас залишилося достатньо часу просто насолоджуватися підготовкою

Я вже збиралася записати кілька ідей у нотатки, коли почула кроки в коридорі

Луна

Я швидко поклала телефон на стіл і повернулася до плити, удаючи, що повністю зосереджена на сніданку

Вона з'явилася на кухні за кілька секунд - сонна, з трохи скуйовдженим волоссям і в домашньому одязі

- Доброго ранку, - сказала я

- Доброго ранку, - відповіла вона й підійшла до мене

Я нахилилася, щоб поцілувати її

- Як спалося?

- Добре. Ти рано прокинулася