29. Сварка

Я прокинулася рівно о шостій ранку від неприємного болю в животі

Спочатку я навіть не зрозуміла, що мене розбудило. У кімнаті було темно, за вікном тільки починало світати, а Луна спокійно спала в мене на грудях, обійнявши рукою за талію. Її волосся трохи розсипалося по моєму плечу, а дихання було рівним і тихим

Я обережно поклала долоню на живіт. Біль не зникав, тож я повільно вдихнула й спробувала змінити положення, щоб не розбудити дружину

- Тільки не прокидайся, сонько, - прошепотіла я

Луна ледь поворухнулася, притулилася до мене ще ближче й знову завмерла

Я усміхнулася, хоча живіт і далі болів

Мені не хотілося будити її через те, що, можливо, мине за кілька хвилин. Тому я обережно прибрала руку Луни зі своєї талії, повільно вибралася з-під ковдри й поправила її подушку. Вона щось нерозбірливо пробурмотіла уві сні, але очей не розплющила

Я накрила її ковдрою до плечей і навшпиньки пішла до ванної кімнати

Ранкову гігієну я виконувала майже механічно, намагаючись не звертати уваги на неприємні відчуття. Умилася, почистила зуби, зібрала волосся й подивилася на себе в дзеркало

- Чудово, Андріано, - тихо сказала я сама собі. - Шоста ранку, а ти вже маєш проблеми

Та жартувати над собою було простіше, ніж визнавати, що біль мене непокоїть

Я не знала, чи це щось незначне, чи причина, через яку варто було звернутися по медичну допомогу. Поки що вирішила поспостерігати за своїм станом, але якщо біль посилиться або з'являться інші тривожні симптоми, відкладати звернення до лікаря не збиралася

Закінчивши, я повернулася до спальні

Луна все ще спала

Я зупинилася біля дверей і кілька секунд просто дивилася на неї. Вона лежала на моєму боці ліжка, обіймаючи подушку, яку я залишила замість себе. Ковдра трохи сповзла, відкривши плече, тому я підійшла й обережно поправила її

Луна насупилася уві сні, ніби їй щось заважало, і повернула голову до мого місця

- Я тут, кохана, - тихо сказала я, сідаючи поруч

Немов почувши мій голос, вона трохи розслабила обличчя

Я лягла на бік, обережно підклавши руку під голову, і повернулася до неї обличчям

У ранковій тиші Луна здавалася особливо спокійною. Зазвичай вона була настільки зосереджена на всьому навколо, що навіть удома її думки часто поверталися до роботи, справ і планів. Але зараз вона нічого не аналізувала, не намагалася передбачити наступний крок і не шукала пояснень

Вона просто спала

Я простягнула руку й легенько провела пальцями по її волоссю

- Ти навіть не уявляєш, як сильно я тебе люблю, - прошепотіла я

Звісно, відповіді не було

Я згадала вчорашній вечір: як ми дивилися відео, як Луна поступово замовкла, а я навіть не помітила, що вона заснула в мене на грудях. Згадала, як потім сама заснула, не бажаючи порушувати її спокій

Мені подобалися такі моменти. Не гучні зізнання й не особливі події, а звичайні ранки, коли можна просто лежати поруч із коханою людиною й нікуди не поспішати

Хоча біль у животі все ще нагадував про себе, я не стала відволікатися на нього щосекунди. Зосередилася на Луні, на її спокійному диханні й теплі, яке відчувала, коли торкалася її руки

Я обережно взяла її долоню у свою

- Ще трохи поспимо, добре?, - прошепотіла я, хоча знала, що вона мене не чує

За вікном повільно світлішало. До початку робочого дня залишалося ще кілька годин, і я сподівалася, що за цей час мені стане краще

Я підтягнула ковдру, влаштувалася зручніше й продовжила дивитися на Луну

А потім нахилилася та залишила ніжний поцілунок на її чолі

- Спи, моя дівчинко. Я поруч

І ще деякий час я просто лежала біля неї, бережучи цю тиху мить перед початком нового дня

Від Луни

Я прокинулася о сьомій ранку від відчуття, що хтось дивиться на мене

Спочатку я не поспішала розплющувати очі. Було тепло, затишно, а подушка пахла Адою. Я хотіла ще трохи поспати, але відчуття чужого погляду не зникало

Я повільно розплющила очі й побачила Андріану

Вона лежала поруч, підперши голову рукою, і дивилася на мене з такою ніжною усмішкою, ніби спостерігала вже дуже давно

- Ти чого на мене дивишся?, - сонно запитала я

- Доброго ранку, кохана

- Доброго… Але чому ти так дивишся?

- А мені не можна дивитися на власну дружину?

Я трохи насупилася, намагаючись остаточно прокинутися

- Можна. Просто ти дивишся так, ніби я зробила щось дивне

Ада тихо засміялася й прибрала пасмо волосся з мого обличчя

- Ти вчора заснула в мене на грудях посеред відео. Навіть не попередила, що збираєшся вимкнутися

- Я не планувала засинати

- Знаю, сонько. Я потім ще хвилин п'ятнадцять дивилася відео, а коли запитала, чи йдемо спати, ти навіть не відповіла

Я позіхнула й притулилася ближче до неї

- То чому ти не розбудила мене?

- Бо ти так солодко спала, що мені стало шкода тебе будити. До того ж мені було зручно

- Тобто ти використала мене як подушку?

- Ні, - Ада зробила вигляд, що обурилася. - Це ти використала мене як ліжко

- Я можу піти спати на свою половину

Я вже хотіла відсунутися, але Ада відразу обійняла мене за талію

- Навіть не думай! Мені подобається, коли ти спиш поруч

Я усміхнулася й поклала голову їй на плече. Кілька секунд ми просто лежали в тиші, слухаючи одна одну. Потім я помітила, що Ада якась незвично задумлива. Вона усміхалася, але час від часу ледь помітно морщилася

Я трохи підняла голову

- Адо?

- М-м?

- Ти добре спала?

- Так, кохана

- Точно?

Вона подивилася на мене

- А чому питаєш?

- Не знаю. Ти якась дивна

- Дякую за комплімент

- Я не про це!, - я легенько штовхнула її плечем. - Ти ніби щось приховуєш

Ада засміялася, але цього разу її усмішка швидко зникла. Вона на мить поклала руку на живіт, сподіваючись, що я не помічу