17. Вагітність чи робота...

О шостій ранку Лана прокинулася в гостьовій кімнаті. Вона кілька секунд полежала, дивлячись у стелю, а потім потягнулася до телефону. У квартирі було тихо, усі ще спали

Лана звикла прокидатися рано. Її організм рідко дозволяв їй довго лежати в ліжку. Вона відкинула ковдру, сіла й обережно дістала протез, який залишила поруч із ліжком

Спочатку Лана оглянула шкіру кукси, переконалася, що немає сильного почервоніння чи подразнення після вчорашнього дня, а потім надягнула протез. Вона не поспішала, перевіряючи, чи зручно він сидить і чи нічого не натирає

Після ранкової гігієни Лана зачесала волосся, переодягнулася в домашній одяг і вийшла з кімнати

У квартирі панувала тиша. Вона зазирнула до спальні, де спали я й Андріана, але не стала нас будити

- Нехай посплять, - прошепотіла вона сама собі

Лана пішла на кухню й вирішила приготувати сніданок. Відкрила холодильник, оглянула продукти й почала діставати яйця, овочі, сир і хліб. Вона приготувала омлет, нарізала помідори та огірки, підсмажила тости й поставила на стіл тарілки

Їй подобалося готувати для близьких. Можливо, тому, що в дитинстві їй часто доводилося піклуватися про себе самостійно, а тепер вона хотіла створювати для людей поруч маленькі моменти затишку

О пів на сьому Лана вже сіла за стіл. Вона поклала собі трохи омлету, взяла тост і налила чай у чашку

Саме тоді прокинулася Андріана

Вона тихо встала, привела себе до ладу й вийшла з ванної кімнати, ще сонна після ночі. Прямуючи до кухні, Андріана очікувала побачити порожню квартиру, але, зайшовши, зупинилася на порозі

Лана вже снідала

- Доброго ранку, - тихо привіталася Андріана

Лана підняла голову й усміхнулася

- Доброго ранку. Я тебе розбудила?

- Ні, я сама прокинулася. Ти давно встала?

- О шостій

Андріана здивовано подивилася на годинник

- О шостій?

- Я звикла рано вставати. Та й хотіла приготувати сніданок, поки ви спите

Андріана підійшла до шафки, дістала чашку й налила собі чаю з чайника

- Ти не мусила цього робити, Лано. Ти наша гостя

- Я знаю. Але мені не важко. До того ж я вже давно не готувала сніданок для когось, крім себе та чоловіка

Андріана сіла навпроти неї й поглянула на стіл

- Виглядає дуже апетитно. Дякую

- Будь ласка. Бери омлет, поки не охолов

Андріана поклала собі їжі й зробила ковток чаю. Деякий час вони снідали мовчки, насолоджуючись ранковою тишею

Потім Андріана уважно подивилася на Лану

- Можна тебе дещо запитати?

- Звичайно

- Як ти почуваєшся після вчорашнього? Я маю на увазі і фізично, і морально. День був непростий для всіх нас, але для тебе, мабуть, особливо

Лана відклала виделку.

- Якщо чесно, я майже не спала першу половину ночі. Постійно думала про Луну. Дванадцять років я уявляла нашу зустріч, а тепер вона справді відбулася. Мені досі складно повірити, що я можу просто вийти з кімнати й побачити свою сестру

Андріана тепло всміхнулася

- Вона теж багато думала про тебе вчора. Коли ми лягали спати, вона хвилювалася, чи не звинувачує себе за те, що не могла бути поруч із тобою раніше

Лана опустила очі

- Я не хочу, щоб вона почувалася винною. Вона нічого не знала. Я шукала її, бо хотіла знайти свою сім'ю, а не тому, що вважала її відповідальною за моє дитинство

- Я їй це пояснювала, але, думаю, їй потрібно буде трохи часу, щоб прийняти це

- Я не квапитиму її. У нас і так було забагато часу нарізно. Тепер я хочу навчитися бути її сестрою, а не вимагати, щоб вона відразу стала мені найближчою людиною

Андріана кивнула

- Це дуже мудро

Лана зробила ковток чаю й раптом запитала:

- А ти справді щаслива з нею?

Андріана перестала усміхатися й уважно подивилася на сестру Луни

- Так. Навіть після всього, що сталося між нами, я щаслива, коли вона поруч. Але я розумію, що маю ще багато чого виправити

- Я не збираюся втручатися у ваші стосунки, - пояснила Лана. - Просто хочу, щоб вона була щасливою. Вона моя сестра, і я тільки починаю її пізнавати. Мені важливо знати, що поруч із нею людина, яка не змушуватиме її приховувати свої почуття

Андріана накрила долонею свою чашку

- Я не можу змінити того, що зробила п'ять років тому. Але можу щодня показувати їй, що тепер готова бути чесною. І я хочу, щоб ти знала: я поважатиму її межі, її потреби й те, що їй іноді потрібен час на самоті

Лана уважно слухала, а потім кивнула

- Тоді я рада, що ви знову знайшли одна одну