Зміни

15. Розлучення чи кохання...

Я прокинулася о шостій ранку, як і звикла за роки роботи. Обережно вибралася з ліжка, щоб не розбудити Андріану, і зробила невеличку зарядку

Після цього пішла до ванної кімнати, щоб провести ранкову гігієну. На поличці побачила лише одну зубну щітку. Я на мить зупинилася, а потім спокійно взяла її

Яка вже різниця? Ми не чужі одна для одної

Почистивши зуби, я вмилася, розчесала волосся й повернулася на кухню

Вирішила приготувати сніданок на двох. Дістала яйця, хліб, овочі та поставила чайник. Увімкнула навушники, вибрала музику й узялася до роботи

О 6:45 Андріана прокинулася

Спочатку вона вийшла з кімнати, сонно позіхаючи, і попрямувала на кухню. Побачивши мене біля плити, зупинилася у дверях

Я стояла спиною до неї, зосереджено перевертаючи яєчню на сковорідці. Музика в навушниках заглушувала майже всі звуки

Андріана кілька секунд просто дивилася на мене

Потім тихо підійшла ззаду й обійняла мене за талію

Я трохи здригнулася від несподіванки, але, зрозумівши, хто це, продовжила готувати

Ада притиснулася до мене й ніжно поцілувала в шию

Я нічого не сказала

Не відсторонилася

Просто мовчки прийняла її обійми, ніби це було щось цілком звичне

Андріана ще кілька секунд постояла так, а потім тихо промовила:

- Доброго ранку, Луно

Я повернула голову, витягнула один навушник і мовчки кивнула

- Доброго, - повторила вона з ледь помітною усмішкою

Я знову повернулася до плити

- Що готуєш?, - запитала Ада

Я показала на сковорідку, а потім на тарілки, даючи зрозуміти, що сніданок буде готовий за кілька хвилин

- Для мене теж?

Я кивнула

- Дякую, сонце

Від цих слів моя рука на мить завмерла над сковорідкою. Я повільно повернула голову й подивилася на неї

Андріана теж помітила мою реакцію

Її усмішка стала трохи невпевнено.

- Що таке?

Я похитала головою й знову взялася за сніданок

Вона не стала допитуватися. Лише відійшла до столу, дістала дві чашки й почала готувати каву

За кілька хвилин ми вже сиділи навпроти одна одної

Я їла мовчки, час від часу поглядаючи на телефон. Андріана пила каву й уважно спостерігала за мною

- Ти сьогодні теж рано на роботу?, - запитала вона

Я кивнула

- А після роботи?

Я підняла на неї очі, очікуючи продовження

- Я просто подумала, що ми могли б увечері кудись сходити. Якщо ти захочеш

Я відклала виделку й подивилася на неї трохи довше

Ще кілька днів тому я навіть не могла уявити, що знову снідатиму з Андріаною, готуватиму їй каву й дозволятиму обіймати себе ззаду

А тепер усе це відбувалося так природно, ніби між нами не було п'яти років розлуки

Та найскладніше питання залишалося без відповіді: що саме тепер означали наші стосунки?

Я знову взяла виделку й продовжила снідати, поки Ада чекала на мою відповідь

Ми сиділи за столом і снідали. Я майже не розмовляла, лише зрідка відповідала Андріані кивком або коротким словом. Вона, здається, помітила мою стриманість, але не квапилася ставити запитання

- Луна, - нарешті тихо промовила вона. - Я вчора багато думала про нас

Я підняла на неї очі

- Ми п'ять років втратили. Я розумію, що не можу просто повернутися у твоє життя й поводитися так, ніби нічого не сталося. Але, можливо… ми могли б спробувати налагодити наші стосунки. Не обов'язково одразу повертатися до того, що було. Просто почати знову спілкуватися, проводити час разом, поступово відновлювати довіру

Я опустила погляд на тарілку. Усередині все змішалося. Я стільки разів уявляла, як Андріана скаже мені щось подібне. Колись я чекала на ці слова щодня, а тепер, коли вони нарешті прозвучали, не знала, що відповісти

- Я не прошу тебе пробачити мене просто зараз, - продовжила вона. - Я лише хочу знати, чи є в мене шанс

Я вже відкрила рот, щоб відповісти, але саме в цю мить задзвонив мій телефон

На екрані висвітилося ім'я Марія

Я завмерла. Андріана теж помітила, хто телефонує, і її обличчя ледь помітно змінилося

- Візьми слухавку, - тихо сказала вона

Я прийняла виклик

- Привіт, Маріє

- Привіт, кохана!, - її голос звучав бадьоро. - Ти вже прокинулася? Як ніч минула? Ти ж казала, що залишишся в готелі

Я мимоволі глянула на Андріану. Вона мовчки відсунула свою чашку й відвернулася до вікна, даючи мені можливість поговорити наодинці




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше