1

Одного квітневого вечора, після довгого і важкого робочого дня, Райдер Брігз котив на своєму пікапі Рено по Вайт Тайлер-роуд, що з'єднувала Вінчестер і Пінчер. На той момент Райдер навіть не міг здогадуватись, що, всього через якісь півгодини, йому, рядовому авіаційної базі Рондольф, яка знаходилась у Вінчестері, доведеться постати перед одним із найважчих виборів у його житті.

З радіоприймача на весь салон пікапа розносилися драйвові та підбадьорливі програші гітарних соло з рокових композицій вісімдесятих років. Райдер Брігз насолоджувався музикою, киваючи головою в такт ритму та періодично підспівуючи словам пісні. Ще один черговий день служби був завершений і тепер він повністю розслаблений, з хорошим настроєм, хоча і втомлений, повертався до дружини, до своєї домівки в Пінчері. Поруч, під його рукою, знаходився його рюкзак з особистими речами та, що найважніше, армійською формою. Сьогоднішній день на базі пройшов більш ніж типово, не відрізняючись від інших днів, які йому довелося провести в армії за останній рік.

Два роки тому Райдер Брігз підписав контракт, завдяки якому він отримав можливість служити у військово-повітряних силах США. Незабаром він пройшов курс молодого бійця, базові програми підготовки військовослужбовців, а згодом пройшов навчання у військово-повітряній академії, здобувши спеціальність механіка гелікоптерів, винищувачів, а також інших повітряних апаратів, що знаходяться на балансі армії.

Всупереч багатьом мінусам служби, Райдер Брігз був задоволений своїм станом справ і тим, чим займається в житті. Багато хлопців, маючи хорошу успішність у школі, з відмінними результатами випускних іспитів вирушали армію для того, щоб здобути хорошу технічну спеціальність та позбутися потреби оплати навчання. Тут ти підписував контракт і віддавався повністю державі, натомість тебе навчали, давали зарплатню та хорошу спеціальність, дбали про тебе надаючи різні пільги та соціальне забезпечення. Якщо ж перспектива кар'єри військовослужбовця тебе таки не спокусила, після закінчення контракту ти міг повернутися в звичайне життя вже маючи професію і хорошу базу практичних навичок.

Завдяки тому, що Райдер був одружений, він мав можливість проживати не в бараках, а щодня повертатися додому до сім'ї, отримуючи щомісячну надбавку у вигляді допомоги для проживання поза базою. Однак, для цього йому доводилося щодня долати десять миль з Пінчера до Вінчестера і назад.

Він їхав по пустельній дорозі. Сьогодні його ранок розпочався о пів на п'яту. Ранні підйоми були одним із мінусів його служби, проте згодом він звик до цього. Він адаптувався до графіка, який не дозволяв молодим хлопцям вести розгульний чи нездоровий спосіб життя. Причиною таких ранніх підйомів був комплекс півторагодинних ранкових вправ, які були щоденними, обов'язковими, та назначалися з метою підтримки особового складу у добрій фізичній формі.

Особливо несолодко доводилося хлопцям із піхоти. Вони мали дуже завантажений графік, що не дозволяв їм мати достатньо вільного часу, який можна було б приділити своїм захопленням чи побудові стосунків. Враховуючи специфіку їхньої спеціалізації, їм нерідко доводилося брати участь у виїзних завданнях та польових навчаннях. Перед підписанням контракту, ти чітко мав дати собі зрозуміти, що тепер ти стаєш військовослужбовцем двадцять чотири години на добу, готовим до виконання будь-яких завдань на сто десять відсотків.

Але Райдер підібрав для себе ідеальне місце у збройних силах, де працювати треба було головою та пальцями, а не натирати мозолі та вбивати своє здоров'я. Він займався обслуговуванням вертольотів та винищувачів, коли якийсь елемент їхньої апаратної частини виходив з ладу. Три четвертих часу в нього займав процес діагностики та пошуку несправності, решта ж двадцять п'ять відсотків його робочого часу займало їх усунення, яке найчастіше зводилося до заміни цілого блоку, через який і виникала поломка.

Далі йшла повторна діагностика, на предмет усунення неполадки, а також перевірка готовності до повернення бойової машини в стрій. Така робота не створювала йому особливих труднощів, враховуючи те, що велику частину роботи за нього виконувала величезна кількість апаратного забезпечення, наявність якого була призначена для максимальної ефективності роботи та усунення людського фактора. Наприклад, сьогодні його завдання полягало в тому, щоб замінити навігаційний дисплей на одному з Чинуків. Демонтувавши блок із панелі управління, він відправив його до випробувальної лабораторії для подальших перевірок та виправлення несправностей. Замість нього, Райдер встановив новий дисплей, який замовив на складі. Наприкінці робочого дня він склав звіт про виконану роботу для сержанта їхнього складу, а незабаром о п'ятій годині вечора Райдер вже мчав по Вайт Тайлер-роуд, насолоджуючись вечірнім жовтогарячим заходом сонця і композицією «Back In Black», у виконанні AC/DC.

На шляху до дому Райдер планував заїхати до зоомагазину, оскільки Меланія попросила його прикупити якихось іграшок для Отто. Часто цьому малому пустуну було ні на кому виплеснути свою накопичену енергію і розважити себе, коли він залишався дома наодинці, через що в хід йшли меблі та взуття, яке після ігор перетворювалось на ганчір'я. Крім іграшок для відточування зубів, Райдеру було доручено придбати упаковку сухого корму для цуценят віку Отто, зі спеціально підібраним вітамінним раціоном та корисними добавками.

Вони відносно недавно завели цуценя. Мелані завжди проявляла надзвичайну доброту і слабкість до тварин, а Райдер завжди хотів мати пса, якого він зможе тренувати та видресувати за армійськими стандартами. Іноді йому здавалося, що негласним завданням цього пса було випробування їх обох на роль батьків. Нехай вони і не обговорювали цього відкрито, але вони обоє розуміли, що завдяки Отто вони матимуть змогу приміряти на собі роль опікунів і вихователів, а також зможуть випробувати свої стосунки в такій життєвій моделі, коли їм двом доведеться нести відповідальність за когось ще, крім самих себе.