Наступного ранку сонце заливало вітрину «Містичних диковинок» теплим золотавим світлом. Магазин знову жив своїм звичним, розміреним життям. Сенді солодко спав у своїй кімнаті, нарешті насолоджуючись заслуженим спокоєм.
Але іноді, коли він випадково зазирав на полицю з новими сувенірами й помічав там маленьку зелену гілочку чи краплю блискучої карамелі, на його обличчі з'являлася ледь помітна усмішка. Зміна, звісно, пройшла зовсім не за планом... але, мабуть, іноді такі пригоди теж потрібні, щоб трохи розвіяти нудьгу.
Навіть якщо після них хочеться спати цілий тиждень.