Артефакт завис над п'єдесталом, випускаючи навколо себе потужні хвилі фіолетового світла й піщані вихори. Земля під ногами почала злегка тремтіти, а портал у центрі площі — небезпечно звужуватися й розширюватися одночасно.
— Система нестабільна! Потрібно терміново закрити потік енергії, інакше ми застрягнемо тут назавжди! — заверещав Спраут, стрімко випускаючи перед командою товстий бар'єр із міцних лоз, щоб захистити їх від бризок магічної енергії.
— Легко сказати «закрий», а як саме?! — вигукнув Леон, вправно ухиляючись від енергетичного розряду, який пролетів просто над його капюшоном. — Ця штука зараз рознесе всю арену на шматочки!
Тара стояла в перших рядах, тримаючи наготові магічні карти. Вона намагалася спрямувати своє світло на артефакт, але енергії не вистачало — пристрій ніби поглинав будь-яку магію, стаючи ще сильнішим.
— Звичайні заклинання тут не допоможуть, — спокійно, але напружено сказала Тара, дивлячись на брата. — Сенді, потрібна твоя сила. Тільки твоя здатність до глибокого спокою і піщаних хвиль може збити фокусування цього артефакту.
Сенді важко зітхнув. Він розумів, що про солодкий сон зараз доведеться забути на кілька хвилин. Він зробив кілька кроків уперед, ближче до небезпечного пристрою, заплющив очі й глибоко вдихнув.
— Ну добре, — пробурмотів він собі під ніс. — Якщо я зараз не висплюся, то хоча б врятую свій улюблений магазинчик від перетворення на кактусову ферму.
Сенді різко розплющив очі, підняв руки, і навколо нього знялася величезна, потужна піщана буря. Пісок закружляв золотавим смерчем, обплітаючи фіолетовий артефакт і проникаючи в усі його механізми, гальмуючи шалений біг рун.
— Давайте всі разом! — скомандувала Тара.