2 частина

Вадим взяв той зіжмаканий в 9 разів листок та почав розгортати. Як зрозуміла я то він прочита написане і саме тому закотив очі до стелі. А потім щось старанно почав шкрябати на тому нещасному папірчику. Почав сунути мені назад аркуш.
—Ну нарешті! — скрикнула я — Ой Маріє Степанівно вибачте будь ласка то випадково вирвалось. — протараторила я
Вчителька просто викнула. Я почала читати текст.
—От нахаба.
Промовила пошепки щоб ніхто непочув, цей егоїсть написав „Ой та незнаю я з малолітками не вожусь“ 
Я нахиляюсь потихеньку і кажу та пішов ти, а він уявляєте взяв і нагло посміхнувсь.
—От же нахаба невихована. 
Прошепотіла я ну-ну ми ще побачимо хто з ким дружити захоче. Урок був нудним ну занадто нудним. Ми з Настею малювали різні гримаси і сміялись щоб ніхто не почув. І ось нарешті цей довгоочікуваний дзвінок. 
Всі почали виходити з класу. Ми вийшли та помчались з подругою на вулицю.
—Таню давай пофотографуємось
—Добре якраз щось новеньке викладу в інстаграм
Спочатку я почала фоткати Настусю і вийшли доволі непогані кадри.
—Ну все Насть тепер ти мене фоткай 
Настя мене фотографувала також дуже вдало. Як тут виходе Вадим стає біля школи обпирається складає руки біля грудей і дивиться на нас. Мене неспантеличило і я далі фоталась як тут дивлюсь а Вадим копіює всі мої рухи уявляєте всі. Ой не буду розказувати все а скажу в двох словах 
—Це капець!!!
Я взяла Настю за руку та потягла в клас. Ми переглядали наші фотографії і сміялись. Там було багато невдалих та смішних, але були і хороші кадри. Ми одночасно виставили з Настею фотографії, та сиділи говорили. Як тут через 30 секунд після того як я виставила фотографію отримую лайк і комент 
«Злюка 💜» 
В обуренні я заходжу на сторінку цього незнайомого, але бісячого хлопця та сторінка закрита я лише надіслала запит на стеження та вимкнула телефон так як я і непомітила що вчителька вже зайшла до класу.
В нас почався урок Хімії. Тетяну Володимирівну ніхто майже неслухав, але вона всерівно розказувала нову тему. Вадима ще в класі не було та хоча й добре бо я б його була готова розірвати, так як була ще зла на нього. 
Стук-стук.
—Тетяна Володимирівна вибачте будь ласка за запізнення дозвольте сісти на своє місце?
—Так Вадиме сідай. — спокійно промовила вчителька
Вадим йшов до парти я виставила ніжку иа він трішки перечипивсь, але шкода що не впав.
Він сів поправив одяг, нагнувся і промовив
—Стерва
—Від козла чую!!! — я була готова його викинути через вікно, ну бісить він мене.
До кінця уроку я малювала різні жахливі і смішні гримаси на Вадима. Я малювала його: щуром, жабою, змієм, але моя фантазія зупинилась на кукурузі. Так як Настуся взяла вже його номер і роздала всим в класі я його підписала 
«Кукурузка» 
Ну як на мене дещо незвична кличка, але так йому і треба тех мені принцеса на горошині, істеричка в пір'ях. Так під час хімії у мене на листочка з'явились ще 4 чудернацьких кукурузинки з різними гримасами. Вадим помітив що я прикриваю те що малюю і тому йому стало цікаво та він почав заглядати що я там роблю. Та на це отримав зауваження він Тетяни Володимирівни
Урок непомітно кінчивсь а там і всі скінчились. Ми з Настею йшли додому та розмовляли.
—Насть я хочу вечірку влаштувати
—Ооооо коли?
—Ну напевно вже в новій квартирі 
—А ти там сама житимеш? — запитала Настя
—Ні там повинна ще жити, чи якась бабуся чи якась дівчина та всерівно я домовлюсь 
—Ну тоді добре ждем вечірку! — з іскринкою сказала Настя —А що з списком гостей? Новенький буде?
—Настюхо ти що закохалась в нього?
—Ой та відчипись звісно ні, ти просто завжди запрошуєш весь наш клас а я непойму він буде чи ще не наш колектив
—Та побачимо до вечірки ще довгенько. — сказала я та сама задумалась