1 частина

Я лежу на зеленій траві яка проходить крізь пальці на ногах.
Сонечко пробивається крізь листя вишні. Мурзік лежить біля моєї руки, і щось собі муркотить. Бджілки літають у своїх справах. А свіжий вітер торкається ніжно до шкіри.
Дзинь, дзилинь, дзинь, дзвилинь
—Якщо ти не заткнешся то я тебе викину через вікно. — пробурмотіла я.
Дзинь дзили
Я відкриваю одне око беру в руку будильник і кидаю в стіну.
—О затих!!!!
—Доню прокидайся час снідати а потім в школу чи ти хочеш в перший же день спізнитись 
—ну мамо я хочу спати давай я завтра піду. — засинаючи кажу
— Доню а на сніданок у нас оладки з медом.
—Ммммм ну добре встаю. — от мама вміє підняти з ліжка 
—От і добре. — промовила мама виходячи з кімнати
Я майже злізла з ліжка воно таке м'якеньке, приліпила патчі. Увімкнула улюблений серіал „Еліта“ Та пішла зробила всі водні процедури та пішла фарбуватись. Зробила легенький мейк. Одягла блузку бордового відтінку одягла спідницю та зробила легенькі локони. І побігла на кухню.
—Ммм як пахне 
Я поцілувала маму в щоку.
—А де тато?
—Ти щось хотіла? — сказав тато спускаючись по сходах
Поцілував мене в щічку та сів їсти оладки
—Та ні просто думала ти вже поїхав.
—Мила тебе підвезти? 
—Ні дякую я візьму Настю, та піду до школи. 
—Добре.
—Я побігла. — крикнула я з набитим ротом оладками.
Взувши білі легкі кросівки та одягнувши портфель вилетіла як смерч з дому.  Я взяла телефон та почала набирати повідомлення
Я:Я зараз йду до твого будинку через 5 хвилин чекаю на вулиці
Тая:Ок вилітаю.
Я погортала фотографії в інстаграмі та вимкнула телефон так як була вже біля будинку подруги.
—Як давно я тебе небачила. — промовила я 
—Ну дай порахую ну десь 13 годин.
Ми одночасно засміялись. Та пішли до школи. Дорогою ми розмовляли про дрібнички.
—В мене є дуже чудова новина ти будеш в шоці 
—В мене також є новина. — промовила Настя 
—Ок давай з твоєї новини почнемо — з цікавістю в очах сказала я 
—У нас до класу прийшов новий хлопець якщо непомиляюсь Вадим звати
—Ні не чула. — вскрикнула я 
—Ну тепер ти знаєш, а що в тебе за новина?
—Неповіриш я вмовила батьків щоб я жила окремо
—І де ти тепер житимеш? — сумно запитала подруга 
—Не переживай від тебе йти хвилин 18-20 
—Так це дуже добре
Так розмовляючи про все ми дійшли до школи зайшли в клас обійняли всих, небачились ми доволі довго так як літні канікули, то всі їздили відпочивати. Ми вже всілись, дістали біологію та зошить і канцелярію різноманітну, гарну, яскравууууу. Ми з Настусьою сиділи довгенько як тут продзвенів дзвоник і всі почали заходити в клас. Як тут зайшов директор з якимось хлопцем ну як було зрозуміло з новим однокласником. 
Молодий хлопець років вже 16 нічим невідрізнявся від інших ну майже нічим у нього були темно карі очі в яких так і хотілось потонути.
—Доброго дня учні.— промовив чоловік добрий та трішки кругленький — Я хочу вас познайомити з новим однокласником хлопець хороший тому обов'язково потоваришуєте. — промовив з посмішкою — Може розповіси своїм новим однокласникам як тебе звати.
Хлопець невинним поглядом глянув на мене а я посміхнулась і просто кивнула щоб він був впевненішим. 
—Мене звати Руденко Вадим я з столиці 
—Молодчинка, а тепер можеш сідати ось на вільне місце
А вільне місце було якраз з права від мене. Сівши та діставши книжки він нахиливсь та сказав дякую. Я посміхнулась на всі 32 і була задоволена собою на всі 100%
—Дорогі учні хочу вам нагадати що через два тижні у нас буде вечір прохання два номера від класу і приходьте обіцяють що буде весело.
Дмитро Володимирович кивнув і мовчки вийшов з класу.
Я взяла листочок з зошита та написала давай дружити та передала Вадиму. 
А він закотив очі до стелі та хмикнув.