Тренерська селекція

Залишимо осторонь всю плинність, пов'язану з домовленостями про дати співбесід, підготовку Чубенко тестів для кандидатів у тренери та погодження приміщення, де планувалися зустрічі з ними. Все це залишилося позаду.

Настав перший день співбесіди з першими з кандидатів у тренери. Рекламну кампанію Сорочинський із Пашком провели блискуче, і у списку кандидатів опинилося двадцять п'ять осіб. З цих людей Олександр запланував відібрати трьох і двох взяти в резерв.

Наближався день дзвону келихів із шампанським щодо придбання клубної інфраструктури Лумельським, але він ще не настав, і Сорочинський змушений був знайти кімнату для співбесіди з кандидатами у тренери у надрах своєї установи. Все було готове до зустрічі із кандидатами.

У призначений день і в призначений час до кімнати, де сидів за столом Чубенка, зайшов перший із кандидатів у тренери команди, що створюється. Сорочинський з Пашком хотіли бути присутніми під час співбесіди, але Чубенко сказав, що будь-яка присутність його відволікатиме, і що він обов'язково познайомить їх із відібраними хлопцями.

Отже, на порозі з'явився молодий хлопець трохи вище середнього зросту, блондин із короткою стрижкою та скромними манерами. Щоправда, Олександр засумнівався у тому, щоб хтось із кандидатів поводився розв'язно чи з ознаками нахабства та грубості у такій ситуації.

- Сідайте – Васильович вказав кандидату на стілець перед своїм столом. - Як вас звати?

- Сиромля Федір Климович – кандидат відповідав безпосередньо питанням, не збираючись йти ні на крок від заданого питання.

- Шановний Федоре. Кандидатів у тренери команди, що створюється, достатня кількість, і я не маю часу вислуховувати історію кар'єри кожного, вже вибачте. Тому мене цікавлять відповіді на ті запитання, які я ставитиму, і, залежно від них, ми прийматимемо те чи інше рішення – Олександр підняв оправу до перенісся вказівним пальцем і продовжив:

- Мене не цікавить послужний список, мене не цікавить ваша освіта. Мене цікавлять ваші відповіді на запитання. Сподіваюсь ви мене зрозуміли.

- Так, звісно – відреагував Сиромля.

- У такому разі, перше питання. Яка функція футбольного тренера у форматі під назвою "футбол"?

– Я не зрозумів, що за формат. Це де? – роздратовано запитав кандидат у тренери.

– Це у футболі. Запитаю простіше: яка функція футбольного тренера? Що він має робити? Питання зрозуміле? – Васильович чудово знав про рівень ерудиції та інтелекту більшості тренерів, але щоразу спілкування із сучасною футбольною реальністю його виводило з рівноваги.

- Тренер має проводити тренування, підтримувати дисципліну, керувати командою на турнірах – невпевнено відповів Федір Климович.

- Це все?

- Ще карати за порушення спортивного режиму, не допускати до ігор тих, хто пропускає тренування.

- Добре. Більше нічого?

- Здається все.

- Спасибі Федоре. З вами зв'яжуться після ухвалення рішення.

Наступним до кабінету зайшов Титов Костянтин Борисович, як з'ясувалося трохи згодом. Цьому хлопцеві було 25 років. Тримався спокійно та впевнено.

По розвинених вилицях та підборідді було ясно, що Костя – не зі слабких духом, але й печатка інтелекту виявлялася на лобі дуже розпливчасто.

- Костю, скажіть мені, будь ласка, що це за звір такий – «футбольна команда»? – Чубенко з цікавістю дивився на Тітова, чомусь розраховуючи на те, що це саме та людина, яка йому потрібна.

- Футбольна команда? Ну, це коли гравці тренуються під керівництвом одного тренера – впевнено, але якось без ентузіазму відповів екзаменуючийся.

– А якщо тренерів буде двоє, то це вже не команда? – саркастично запитав Олександр.

- Ні, я мав на увазі, що у гравців один головний тренер, а помічників у нього може бути кілька - Тітов цього разу був задоволений собою, бо вважав, що гідно викрутився із ситуації.

- Яке у тренера головне завдання у його роботі?

- Тренувати, звичайно, і вести команду до перемоги – Костя був задоволений своєю точністю та лаконічністю, як він вважав.

- Тренувати та вести – повторив напівпошепки екзаменатор. – А навчати? І взагалі, що таке, на твою думку, тренування?

- Це і є навчання - Титов подумки подякував Чубенку за підказку. Чому ви навчаєте футболістів на тренуваннях? У своїй анкеті ви пишете, що є помічником тренера у другій лізі. Тож чому навчаєте?

- Ну-у-у-у, - Костя, раптом, став тягнути кота за хвіст – роботу з м'ячем, швидкість ніг…

- У квадратах хлопці граються? – провокаційно спитав Васильович.

- Звичайно! - Зрадів Титов. Ми і четвірками та п'ятірками граємо і з одним у центрі та з двома.

- А що дає гра у квадратах?

– Техніка покращується. Потім, трохи подумавши, Костя додав: - Так усі роблять на тренуваннях. Я бачив тренування Мілана та Челсі…

– А що дає двосторонка?

– Вона дає ігровий досвід. Вважаю її дуже корисною. Так роблять усі.

- У вашій команді хтось вміє бити шведою?

– Ні. Та я й у інших командах цього не бачив.

– Контровий накат на тренуваннях вивчали?

- Ні - Титов замовк, бо до пуття не знав, що це таке, і дуже боявся, що питання екзаменатора його викриє.

- На яку відстань гравці вашої команди викидають м'яч через бічні лінії в середньому? Яка ця цифра?

- Я не знаю, таких вимірів ми не робили.

- Яка ваша мрія? – Чубенко вирішив закінчити марне опитування.

- Хочу тренувати команду прем'єр-ліги.

- Дякую, вам повідомлять про рішення. Всього найкращого.

Наступним на порозі з'явився Чуб Іван Григорович – футбольний тренер із десятирічним досвідом роботи у другій та першій лігах України.

- Доброго дня, сідайте – Чубенко дуже хотів у ньому побачити потрібну людину. Тим більше, що прізвища співзвучні... Олександр продовжив:

– Вам 36 років. Десятирічний досвід роботи тренером. Не погано. Іване, скажіть, будь ласка, що таке «футбольна команда»? Що це за поняття?