А все стається так, як має статись...
І ця війна...судилась нам давно,
Бо в жадібності люд став потопати...
Був вибух неминучим все одно...
Здіймаєм руки в небо і питаєм:
"Скажи ж бо, Господи, за що нам це..."
Це карма,...що заслужили, те і маєм...
Й невипадково...і не просто все...
Історія, мов нарис...кінострічка,
Як епізод документального кіно,
Як сон, що видала жахлива нічка,
Та от прокинутись не всім від сну дано.
Рахуєм дні...в душі плекаєм миті
Щасливі ті, що стались до війни...
Тепер радіємо небес блакиті
І тішимось, коли спокійні ночі й сни.
13 червня 2022 р. © Venera Mar
Відредаговано: 06.12.2023