Вже й червень чемно стукає у двері –
Приніс букет із польових квіто'к,
Та сум в рядок лягає на папері,
Ми ждем хороших із фронтів звісто'к.
Ось червень зеленню милує погляд,
Волошки, маки рясно зацвіли,
А нам так хочеться, щоб рідні були поряд,
Щоб, як раніше, ми усі жили ...
Та не вернути час й не вирвати сторінки
З життя, де записали слово це – війна.
Вплелось воно у долі,
мов в ло'зи виноградну гілки ...
І у серцях назавжди лишиться вона.
Тут червень нам яскравим намалює,
Зелених фарб у нас, хоч відбавляй,
А в іншій стороні війна вирує –
В вогні земля палає й... небокрай.
Нехай цей червень південь заквітчає,
В зелене розмалює увесь схід ...
Нехай той ворог вже скоріш сконає
Й підніметься з руїни наш чудовий світ.
31 травня 2022 р. © Venera Mar
Відредаговано: 06.12.2023