Ви для мене тепер чужі
Я зустрічей із вами зовсім не шукаю
І мені більше не потрібні вже дзвінки ...
Коли прийшла війна до мого краю,
То чужі люди стали для мене близькі ...
Ні-ні, переді мною ви ні в чім не винні
І не моя, тим більше, у цьому вина ...,
У цім житті нікому ми нічого не повинні –
Така ось істина життя, хоч і сумна ...
Я вас ні в чім не буду дорікати,
І я, повірте, вам тут зовсім не суддя,
Бо, що чекає вас – не можу знати,
Ніхто не знає, як обернеться життя ...
Можливо, прийде ще така година,
Що вам не буде кому кухля піднести
З водою, щоби пити безупину,
Аби могли ви спраглу душу відвести ...
А може схочете почути добре слово ...
І щоб вас хтось до себе ніжно пригорнув,
Та зрозумієте ви з часом... поступово :
Усім важливо, щоб хтось рідний поряд був.
Ні, я ні в чому вас не хочу дорікнути
І не мені судити вас, повірте, не мені...
Ви намагайтеся з собою щирі бути,
А інші...хай рахують власні дні сумні...
16 квітня 2022 р.
Відредаговано: 06.12.2023