Зловісний птах війни
Глава 26
Вадим Слобожан, ти навіки залишишся в пам'яті рідних, близьких чудовим, усміхненим хлопчиною, для нас, своїх земляків, справнім героєм...
Тепер ти став ще одним Ангелом-охоронцем для України.
А він не мав ще навіть двадцяти,
Коли поліг у тім страшнім бою ...
Тепер душа його уже в раю,
Полинула ‐ пішла в далекі засвіти ...
Пішла його душа у небеса,
Лишилось тіло – один суцільний жах:
Усе в крові..., невідворотність у очах ...
Там більш немає віри в чудеса.
Ридає мати і кляне війну,
І ворога нещадно проклинає ...
Її єдиного синочка вже немає,
І важко істину збагнути цю страшну.
Бабуся нишком утира сльозу,
Бо біль нещадно її серце крає ...
За душ спасіння у молитві день минає :
За внука свого і за дитину їй чужу.
Сестричка плаче – братика нема
І вже ніколи більш його не буде ...
Схоронять тіло, поспівчувають люди,
А їм навік у серці закарбується війна ...
24 квітня 2022 р.
Відредаговано: 06.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
