4

Глава 4

Ніколи раніше листок, що падає з дерева на землю  не викликав у Єремії головокруття. Сьогодні з нею таке вперше. Дівчина спіймала поглядом пожовклий листочок й наче заворожена спостерігала за тим, як він приземлиться на землю.

Слова Юри теж крутилися в її голові наче той листочок. Вона не може бути вагітною. Їй лише вісімнадцять. Єремія щойно закінчила школу. Але ж у вісімнадцять років цілком реально завагітніти, коли ведеш не контрольоване статеве життя. 

А Єремія давно стала жінкою. Вона подарувала Юрчикові своє тіло  навіть не задумуючись про можливі наслідки. 

Наблизившись до будинку Єремія міцно стиснула ремінець сумочки у якій надійно заховала тест на визначення вагітності. 

Тато, мабуть, зараз вечеряє, -- подумала дівчина й на мить зупинилася перед воротами, щоб втихомирити серцебиття. 

Їй ще не відомий результат тесту, а бідолашна вже холоне від страху, бо добре знає, що якщо здогадки Юри підтвердяться, то батько її ніколи не пробачить. Він просто зречеться її, не давши навіть одного слова для пояснень.

Ігор Андрійович нізащо не погодиться прийняти ситуацію, що може скластися. Він для своєї доньки бажає лише найкращого. Це перспективна освіта, яка може забезпечити світле майбутнє. Можливо навіть політика, але в глибині  душі чоловік мав сумніви що його донька здатна на такий високий рівень. 

Пан Мельник мріяв про успіх доньки не тільки кар'єрний чи професійний, а й  особистий. Він знав, що Єремія обов'язково повинна вийти заміж за сина важливого політика чи бізнесмена. І навіть не підозрював, що у його доньки інші плани на життя. Єремія вже закохана в чоловіка до якого Ігор Андрійович може відчувати лише зневагу та огиду. 

Попри жорсткий характер він хотів найкращого для доньки, тому за жодних обставин чоловік не прийме стосунки Єремії з невідомим художником який закрутив голову його доньці настільки, що та погодилася на швидкий секс та скупі пестощі у самому віддаленому куточку парку. 

-- Я вдома! -- весело сповістила Єремія, зайшовши до будинку.

--  Де ти вешталася так довго? -- невдоволено запитав батько Єремії, відсунувши газету, яку переглядав  за вечерею. -- Сідай до столу. Разом повечеряємо.

-- А я не голодна. Дещо в парку перекусила, -- швидко вигадала Єремія, щоб не їсти за столом разом з татом. 

Дівчина до смерті боялася того, що її може стати погано у присутності батька. 

Відчуваючи, як обличчя заливає гаряча червона фарба, вона швидко відвела очі.

-- Я вже казав тобі..., що не схвалюю таку поведінку. 

Ігор Андрійович глянув на єдину доньку зневажливим поглядом. 

-- Знаю, тату! Просто не змогла пройти повз спокусливі запахи з кафе. Все, піду до себе, бо ще не всі завдання репетиторів виконала. А тобі гарного вечора.

--  Чого ти домагаєшся, Єреміє? Сподіваюся тобі вистачить розуму не занапастити своє майбутнє, -- почула Єремія, підіймаючись сходами до своєї кімнати. 

Здається час ідеальної доньки, яка намагалася догодити батькові давно минув. 

Зайшовши до своєї кімнати Єремія зачинила за собою двері й одразу пішла до ванної кімнати. Клацнувши замком дівчина притулилася до дверей й скинула сумочку, яка бовталася на її плечі. 

У неї затримка й вірогідність того, що вона завагітніла дуже велика. Згадавши усі молитви які знала, Єремія глянула на сумку й почала опускатися на коліна, сподіваючись, що Господь почує її. 

Витягнувши з сумки коробочку з тестом дівчина уважно прочитала інструкцію й вирішивши, що дочекатися ранку у неї просто не вистачить терпіння. Потрібно все негайно з'ясувати інакше вона просто зійде з розуму. 

--  Я вагітна! -- налякано закричала Єремія, уважно розглядаючи на тесті дів яскраво рожеві полоски. 

У дівчини почали шалено тремтіти руки. Тест вислизнув з рук й впав на підлогу. Єремія знову опустилася на коліна й швидко почала усе прибирати, ніби намагалася замести сліди злочину.  

--  Що ж тепер буде? Зі мною? З нами? 

Потрібно негайно розповісти все Юрі. Він обов'язково знайде для них вихід. 

Злякавшись того, що хтось може почути їхню розмову Єремія порізала ножицями смужку тесту й змила її водою в унітазі. Все інше поклала назад до сумочки й завтра викине у сміттєвий бак дорогою до парку. 

Взявши до рук телефон Єремія написала Юрові одне коротеньке повідомлення. 

-- Дві полоски!!!

Гіпнозуючи телефон дівчина чекала відповіді. 

-- Що ти збираєшся роботи? 

-- Я готова з даху стрибнути якщо це допоможе. 

-- Аборт?

-- Я не вбивця, Юро. Як ти міг таке подумати? 

-- Інші варіанти?

-- Я не знаю! Щоб я не вигадувала всі варіанти жахливі. Коли тато дізнається, він просто вб'є і мене і нашу дитину.

-- Не думай про це зараз. Я знайду спосіб усе йому пояснити. Як на мене, нам краще одружитися. 

-- Тато не дозволить...

-- Думаю в даній ситуації його бажання не мають значення. Ми одружимося і я переїду до тебе. Ми разом будемо виховувати нашу дитину. Тепер пан Мельник просто зобов'язаний забезпечити нам комфортне життя. 

-- Я не вірю, що тато дозволить нам бути разом. Йому не можна розповідати правду. У нього інші плани на моє життя. Ти просто його не знаєш. Вагітна вісімнадцяти річна донька ніяк не вписується в його політичну кар'єру. 

--  Мишеня, не хвилюйся. Справу зі своїм батьком залиш мені. Завтра поговоримо. 

***

Усю ніч Єремія не могла зімкнути очей. Крутилася у ліжку так, ніби на голках лежала. Дівчина вагітна, а що з цим робити не знала. 

Юрій запевнив її, що все владнає, але Єремія добре знала характер свого батька і розуміла, що Ігор Андрійович не дозволить їм бути разом за жодних обставин.  Він змусить її зробити аборт, тому зараз про вагітність казати йому не можна. Тато усіх змушує і вони з Юрою не будуть виключенням. 

Дочекавшись ранку Єремія знову відчула, що її нудить. Дівчина ще не розуміла, що це все швидко не минеться й триватиме кілька місяців.