Розділ 7.1

– Уважно слухаю, – сказала я трохи тремтячим голосом.

Впертість здувалася в серці грізною штормовою хвилею. 

Мені так хочеться мати власну школу магії, що я за це все що завгодно готова віддати!

– Завтра йди за ліцензією. Я поговорю, з ким треба. А коли отримаєш… – дядько зробив паузу і продовжив: – Є один сильний маг. На ім’я  Радослав.   Він народився серед людей, але давним-давно живе відлюдником у світі Місячного Кола. Якщо ти знайдеш його й умовиш попрацювати з тобою...  Тільки це буде непросто – одразу попереджаю.

Отакої! Я сподівалася, що врешті решт дядька погодиться  розділити зі мною  турботи по школі, стати  співвласником, так би мовити…

– І чим мені зможе допомогти той відлюдник?

– Радослав – не чистої крові, як і ти. До 16 років не підозрював, що володіє силою.  Він зумів  подолати  всі спокуси, які дає влада і могутність, і віднайти справжню магію.  Він розуміє те, чого не зможеш зрозуміти ти...

–  Здорово! Маг-психолог для напівкровок! – мимоволі вирвалося в мене.

–  То що ти мені скажеш? – дядько проігнорував  мою репліку.

–  А без нього… цього… ніяк  не можна обійтися?

– Самотужки ти не зумієш контролювати процес. Напівкровки  майже некеровані. А Радослав  розуміє  те, що ними рухає, знає їхні  потаємні думки. Справа твоя, але  без нього тебе, скоріш за все, чеакє провал… 

–  Припустимо. Та чи він погодиться?

–  Треба постаратися, люба і вмовити його…  Якщо погодиться, то, звісно,   висуне умову.  Навряд чи вона буде простою... А ти мусиш її вислухати і порівняти зі своїми можливостями. Не обіцяй те, чого не зумієш виконати.

–  А якщо він поставить свідомо нездійсненну умову? 

–  Твоя голова, ти й думай!  –  відповів дядько.

Солодкі мрії  затьмарювали  здоровий глузд. Добре! Спробую якось допути того відлюдника!

–  Світ  місячного  кола – світ закритий.  Туди  так просто не потрапиш. Треба створювати особливий шлях.

– Через портал у будинку. Доведеться, звісно, трохи поблукати, але я поясню, як швидше дістатися. 

– Гроші, – набравшись сміливості, видихнула я, –  ще для  школи потрібно багато грошей.  Я, звісно, можу подати запит до чаклунської ради, але сумніваюся, що вона  стане фінансувати настільки сумнівне підприємство.

– Стане! – з упевненістю кивнув дядько, – Якщо зрозуміє, що підприємство приносить користь. Питання напівкровок порушується вже не вперше, і ніхто не знає, що з цим робити. Найнеприємніше, що їхня сила може й зовсім не проявитися, а може проявитися раптом, і тоді... сама розумієш.  Так от, –  дядько Людвіг  звичним жестом пригладив волосся, – Я дам тобі грошей на перший час. Для облаштування школи, закупівлі інвентарю та інших дрібниць...

–  А якщо нічого не вийде?  – поцікавилася я обережно.

–  Віддавати не доведеться.  Але я вірю в тебе.

Що ж! Дядина віра і мені додає сил! 

І тут він  несподівано змінив тему.

–  До речі,  що в тебе з Кайлом?

Я зціпила зуби.

–  Він знову намагається впливати на моє життя.

– Ти дала привід?

–   Не думаю.  Я  й гадки не мала, що він хазяїн того  коледжу.

– Будь із ним обережною. Кайл має величезну вагу в чаклунський раді.

Доречна порада!

–  Скажи чесно, ти з ним підтримуєш зв'язок? – спитала я.

–  Останнім часом  – ні.

– Не хочу, щоб Кайл дізнався про мої плани.

– Обіцяю, від мене він нічого не дізнається... То ти вирушиш на пошуки Радослава?

–  Вирушу. Спробую.  Самій цікаво, що з того вийде.  Бо дуже  кортить мати свою школу магії.

Дядько Людвіг кивнув із задоволеним виглядом.

А попереду  чекає   не зовсім приємне заняття – похід у контору з видачі дозволів. 

У них завжди поспіх, але мені пощастило.  Вдалося забити час на завтра після обіду.

Як же мені набридло пересуватися містом на таксі! Але не могло бути й мови про те, щоб переміститися в офіс. Тоді я точно ніякого дозволу ще років сто не отримаю.

Вдяглася якомога скромніше, гладко зачесала волосся, перевірила, чи на місці всі мої атестати і  ліцензія на викладацьку діяльність.

З'явилася в офіс хвилин за сорок. Це нормальна практика –  можуть запросити раніше, такий звичай.

У приймальні сьогодні  було порожньо. Я підтвердила своє прибуття і пройшла в кімнату для очікування.

І на тобі –  сюрприз! Кайл!

Не забувайте про вподобайки і коментарі! Це дуже стимулює автора на продовження і цікаві повороти сюжету!