7

Мене висадили прямо біля замку, я підійшла до вартових і пояснила хто я і чому приїхала, вони перевірили у списках, переконалися, що я є там і провели у окреме крило замку. Молодий вартовий привів мене до однієї із служниць, вона не молода, думаю, що управитель, жінка показала мені кімнату, у якій я буду жити до  кінця передатестації. Кімната достатньо простора, оформлена скромно, але зі смаком. Розклала речі, помилася, на щастя, тут є ванна. Коли вийшла із ванни, то почула, що хтось стукає у двері, відчинила й побачила молоду дівчину у формі служниці.

- Добрий день, пані Поній. Мене звуть Злата.  Управителька, пані Єва, веліла запитати чи будете ви щось їсти і якщо так, то принести те, що ви бажаєте. 

- Так, я б хотіла топтану картоплю з рибною котлетою, салат з помідорів і огірків та яблучного соку.

- Добре, я принесу. 

- І ще одне, Злато, можеш називати мене просто Соломія. 

- Пані Єва не дозволяє. 

- А ти називай мене просто на ім'я, поки ніхто не чує. 

- Добре, я піду й принесу вам їсти. 

Через годину Злата принесла їжу, я з дороги зголодніла, тому з'їла все, дівчина прибрала посуд, а я лягла спати.

Прокинулася я, коли сонце було високо, не знаю, котра зараз година. Як тільки я вийшла у коридор, до мене підійшла Злата й провела у їдальню, тут є кілька людей, дві жінки й троє чоловіків. 

Я присіла за окремий столик, до мене підійшли жінки.

- Добрий день, а можна нам присісти біля вас?

- Можна, звісно. 

Жінки присіли навпроти мене.

- Мене звуть Карченко Уляна, а це моя подруга Земій Жанна. 

- А я Поній Соломія.

- А з якого ви селища чи міста?

- Я із селища Цілющинське. А ви звідки?

- Я із міста Стерін, а Жанна із селища Теліами. Ми дружимо дуже давно.

Уляна жінка невисока, повна, має довге, густе, пряме волосся, вона брюнетка, у неї зелені очі. Одягнена у чорну, довгу сукню. На вигляд їй років тридцять. 

Жанна висока, струнка, у неї довге волосся рудого кольору, воно хвилясте, у неї блакитні очі. Одягнена вона у лляну білу сукню. 

- Цікаво, а як буде проходити переатестація? - запитала Жанна. 

Уляна нахилилася ближче до подруги та нової знайомої й сказала шепотом:

- Я чула, ніби одним із тих, хто прийматиме іспити буде Крамір Журеймійомій, він дуже суворий і прискіпливий. 

Соломія зблідла, адже він був оцінювачем на конкурсі. Дівчина не пройшла у фінал через дрібницю. Ох, нелегко буде.

Після обіду дівчата вирішили прогулятися. До початку переатестації залишилося два дні, я вирішила поки що познайомитися з тими колегами, яких поки що не знаю. Це два дні, коли можна про все довідатися і відпочити, бо невідомо наскільки буде важко далі.