Вчителька відвела Злату до директора. Він хотів перевести Злату на клас вище, але вона відмовилася.
Злата вийшла з кабінету директора, під кабінетом її чекала Мія та Ніколо.
Мія
-я не розумію, чому ми з тобою одного віку, але ти знаєш все, а я нічого.
Ніколо
-я теж задаюсь цім питанням кожен день.
Злата
-я просто кожеш день сежу за підручниками і вчуся, навідміно від вас, які постійно ходять десь і гуляють.
Після ціх слів Злата не стала чекати відповіді і просто пішла в клас, але спокій її не чекав ніде....
Драко
-Златусік, може досить корчити з себе не доторку?
З ціми словами він підходить і бере Злату за талію. Злата була в роспачі. Ніхто ніколи не міг торкатися її без дозволу.
Злата
-ти що офігів?
Вона намагалась вирватися із його обіймів, але він ще сильніше зжав її біля себе.
Драко
-ну, ну Златусік, не виривайся, такого сценарію бажає, чі не кожна дівчина цієї школи.
Злата
-я, як бачиш, не така.
Скреплячи зубами сказала Злата, і все таки вирвалася з його обіймів.
Злата
-ще раз таке повториться, і тобі не жити.
З ціми словами Злата вийшла із класа.
Вона йшла по коридору, і згадала бачення.
Злата(в думках)
-може це драко? Хлопець за яким я буду сумувати?
#10473 в Любовні романи
#2456 в Любовне фентезі
#4059 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 07.05.2025