18.Тінь Срібного Судді

Ранок в Ущелині Мертвих Вітрів почався не з вигуку і не з удару бронзового полум’я. Ліса знайшла Варіана біля краю водоспаду. Дракон виглядав постарілим на кілька століть; він довго дивився на свої руки, перш ніж повернутися до неї.

— Ліса, — його голос був тихим, позбавленим звичної грізності. — Учора я припустився помилки. Я судив про твоє майбутнє за попелом минулого. Мої слова про «мертву зону»… я був неправий. Золото не згасає просто так. Воно йде вглиб, як коріння старого дуба в посуху. Я обіцяю тобі: поки ти тут, я переверну всі архіви Обпалених Піків, я знайду спосіб дотягнутися до того, що сховав Кайрос. Твоє око — це не тавро. Це таємниця, яку ми ще не розгадали.

Ліса мовчки кивнула, відчуваючи, як важкий камінь, що тиснув на груди всю ніч, нарешті тріснув.

— Твоє навчання тут закінчене, — Варіан поклав важку долоню їй на плече, і цього разу це було прощання. — Я дав тобі контроль і тишу. Тепер тобі потрібно навчитися бути частиною зграї, не втрачаючи себе. Ти повертаєшся в загальні казарми. Але пам’ятай: в Академії змінився вітер. І цей вітер несе холод.

Коли Ліса разом зі своїм загоном повернулася в Горн, вона не впізнала Академію. Звичайна метушня змінилася дзвінкою, майже побожною тишею. На центральному плацу стояли два величезні срібні знамена, а біля воріт завмерла особиста гвардія Владики.

В Академію прибув Рейн.

Його заслуги перед Етерісом були легендарними і кривавими. Рейн — Срібний Суддя, перший меч Обпалених Піків, дракон, який самотужки придушив Повстання Тіней у Нижніх Межах. Казали, що він може чути шепіт на іншому кінці долини і відчуває брехню за запахом крові. Його призначення главою трьох елітних спецзагонів Академії стало сенсацією: воєначальник такого рівня ніколи раніше не займався навчанням рекрутів.

Ліса побачила його на підвищенні. Рейн був утіленням крижаної досконалості: платинове волосся, стягнуте у суворий хвіст, і обладунки з місячної сталі, які здавалися частиною його тіла. Але найстрашнішим був його погляд — сріблястий, проникливий, позбавлений емоцій.

Офіційно він прибув, щоб підготувати найкращих бійців для майбутньої війни. Неофіційно — він був тут як шукач. Його прислав особисто Владика, чий трон здригнувся від того самого сплеску на плацу. Рейн шпигував. Він ловив кожен рух рекрутів, просіюючи їхні душі крізь сито свого досвіду.

Увечері, коли Ліса йшла вузьким переходом до казарм, шлях їй перегородила висока постать. Рейн стояв у тіні арки, його аура тиснула на стіни, змушуючи магічні світильники тьмяніти.

— Рекруте Ліс, — його голос, схожий на шелест дорогого шовку, змусив Лісу внутрішньо напружитися. — Варіан стверджує, що ти — найкращий із його учнів. Неймовірний обсяг Срібної іскри... і така вражаюча порожнеча в другому оці.

Він ступив ближче, порушуючи всі межі особистого простору. Рейн був вищим, і Лісі довелося підняти голову. Він не просто дивився на неї — він промацував її маскування своєю срібною енергією.

— В Етерісі ніщо не зникає безслідно, — прошепотів він, схилившись до самого її вуха. Ліса відчула тонкий аромат морозу та озону. — Якщо золото перетворюється на попіл, воно залишає слід. Але в тобі... у твоєму карому оці я бачу безодню. Розкажи мені, Ліс, що треба зробити з дитиною, щоб випалити в ній саму суть життя?

— Треба просто народитися у світі, який ненавидить тих, хто на нього не схожий, пане Суддя, — відповіла Ліса, витримуючи його погляд із тією самою спортивною зухвалістю, якої її навчили роки на манежі.

Рейн трохи примружився. У його очах мигнуло щось схоже на мисливський азарт. Він не знайшов доказів, але його інстинкти волали: цей хлопчисько — найбільша брехня в цій Академії.

Наступного ранку Рейн вишикував усіх на плацу.

— Мені не потрібні солдати, які вміють не тільки підкорятися, — оголосив він, повільно проходячи вздовж строю. — Мені потрібні Тіні. Ті, хто виживе там, де вмирає магія.

Він зупинився просто перед Лісою, змусивши Тора і Нікса затамувати подих.

— Перший етап відбору — Полювання в Чорному Лісі. Завтра на світанку ви увійдете туди. Ті, хто повернеться з пазурами Ловчого, стануть моїми особистими учнями. Решта — повернуться до чищення стаєнь.

Ліса зрозуміла: Рейн не просто перевіряв їх. Він навмисно кидав її в місце, де контроль Варіана піддасться граничному випробуванню. Він хотів побачити, що ховається за цією «порожнечею», коли життя висить на волосині.