Зламаний Атлант

Сила в тобі

Якби я писала життєві заповіді, вони б виглядали саме так.

Без зайвих слів, усе чітко і структуровано.

Життя- складна річ, і лише ми в праві вирішувати чи полегшимо його, чи залишимося плести за течією.

Тільки нам вирішувати, яким воно буде і як мине.

І так, Атлант сильний, але не сталевий, навіть він ламається і присідає під важкою ношею, що змушує його присісти.

Будьмо як він, не кажу, що непохитними і незламними, а справжніми, без фальші, чесними перед собою.

Тримаємо лише те, що в силі змінити і виправити.

Лише наше.

Бо ми не в праві вирішувати за інших, ми вправі...будувати власне життя.

І ніколи не пізно починати щось нове, все ж бо, вислів : "Як не встиг до 40, вже й не зробиш" повинен засяяти новими фарбами.

Людина ціле життя росте над собою і в кожного свій шлях і різні поняття успіху.

Хтось вже в ранньому віці досягає найвищих висот, а хтось ближче до середини свого життя.

І хто б що не казав...ніколи не буває "надто рано" і "надто пізно".

У кожного свій лік часу.

Основна задача йти по життю підіймаючись після кожної невдачі, з новою силою.

Подобається

Відредаговано: 03.02.2026