(Продовження.) Можливість

Ще тоді...

 "Люсі, повір... Все буде добре, тепер ти будеш тут. Ми обидва будемо разом."

  - Підемо купатися, поки ще живі.

 Голос Люсі здригнувся. Закон про менторів та їх підлеглих ще був у дії.

 Фінн вже давно був там, як і інші. Втім, інші Сноу майже не цікавили. Скидаючи штані, він притис "родинний" медальйон до грудей.

Не хотілося загубити таку крихітну та важливу річ.

  - Фінн Одейр! А де ж твій меч!? Невже проміняв на тризуб ?

 Зі сміхом вона стрибнула до нього.

 Їоч Одейр був не такий міцний як Сноу, чи Гофф, але в нього були кримезні руки та гнучкі ноги. Маючи середній зріст та вагу він мав перевагу над Люсі, але просто відступив ближче до берега, а саме  на   "мілину".

 До краю пірсу, де був Одейр було рукою подати, але дівчина намагалася пірнути подалі. Вона зняла кофтину та продірявлений (маленькими цяточками) корсет, але не сукню. Хоча скоріш це було весняне звичайне плаття, яке схоже було на сорочку.

"Грай, грай."

 Люсі затримала дихання та пірнула ще раз, а інші борсалися, сміялися. Хтось навіть грав у м'яча, чи тай їй лишень здалося. Фінн тим часом підтяг зброю ближче до себе. Виявилося, що у нього був запасний ніж. Продовжуючи (точніше намагаючись,) жувати апельсин, Одейр спостерігав за хлопцем. 

 Поки він поправляв русяве волосся, Плінт ковтнув води та відійшов від стража. Ментором він вже не був, але це не заважало йому знахабніло пускати усілякі плітки.

 "У Вас такі романтичні обійми, Коріолан! Поталанило тобі з дівчиною, так ? Ще б пак.. Ха-хха" - ще тоді  ментори не довідалися, але посміювались. Якщо ж казати про Плінта, він не просто пліткував, він знущався та все сильніше кепкував.

 Коріолан більше не вагався, але діяв він не відразу. Не так швидко.

 Якби вибір був не піти, не здійснити цю справу, совість тобі не казала...

Спинитися?

 Ти повірив у себе, та у здатність вирішити буль-яку проблему. Коріолан Сноу, багато що розумів, але у чому полягала проблема Плінта?

 Колись до першого поганого вчинку, Плінт не був дурним, він усвідомлював, майже все. У 7 іграх тактика його змінилася, а мозок вже не "прояснювався." Та сама можливість...

 Седжанус Плінт, міг бігти або відступити... Клепка відімкнулась.

Щось вдарилось у груди Сноу, Коріолан нічого не казав.

  - Здається, у тебе кров. Гей, Коріо?

 (Навіть не уявляєте...скільки сил це коштувало. Усім доброї ночі)