2

Глава 2

Як я могла закохатися у тебе?  Як?  Ми ж домовлялися ніяких почуттів, тільки секс та задоволення. 

Спочатку все саме так і було, до тих пір, поки Кіра не зрозуміла, що сталося невиправне. 

Звідки взялося це кохання дівчина не знала. Просто в один момент його доторки до її шкіри стали колючими, вона сіпалася від його пальців, а серце стискалося навіть від байдужого погляду. 

У неї почали різко змінюватися погляди на їхні стосунки. Іноді посеред ночі вона стискала в кулаці мокру від сліз подушку й питала себе чи може у них з Марко бути все  по-іншому. 

-- Давай, Кіро! Сьогодні ти надто повільна, -- обурився Марко, спускаючи штани. 

Ні! Так далі продовжуватися не може. Вона має покласти крапку цьому безумству, інакше просто перестане себе поважати. 

-- Що з тобою? Ти в порядку? 

-- Так, звісно, -- відповіла Кіра, знявши сорочку.

 Вона все робила машинально, тому  навіть не помітила, як спідниця впала до її ніг. Жінка залишилася у бюстгальтері, мереживних трусиках та панчохах. Саме такою вона подобалася Марко. 

Він підійшов до неї, але цілувати не став. Просто обійняв рукою за шию й притягнув до себе. Кіра не зводила з нього очей відчуваючи, як бажання розливається її тілом, наче гарячий шоколад на торті. 

Марко сміливо можна називати професійним Казанова. Йому не потрібно сильно старатися, щоб звести з розуму будь-яку жінку. 

-- Я чекав цього моменту з самого рання. 

Марко перемістив свою руку з шиї на талію. Ніби відчувши, чого саме хоче Кіра він припав губами до її шиї й цілував там де залишилися сліди від його пальців.   

-- Я теж чекала..., -- прохрипіла Кіра, запустивши руки у шовковисте волосся. 

Руки Марко почали хаотично ковзати її тілом, періодично стискаючи груди під тонким бюстгальтером. Кіра гортанно застогнала, коли його  пальці знайшли чуттєвий сосок й стиснули його між пальцями. 

Марко обожнював, коли Кіра скидала маску крижаного менеджера. Коли у його руках перетворювалася на солодкий нектар.  

Сьогодні він кілька разів малював у своїй уяві цей момент в найтонших деталях. Слухав її дзвінкий мелодійний голос й уявляв, як зриватиме з неї одяг і байдуже, що їй це не подобається. 

Кіра не любила, коли у кімнаті відпочинку Марко забував про те, що у неї немає змінного одягу. 

-- Обережно, Марко. Прошу не зіпсуй мені зачіску та панчохи, -- попросила дівчина й повільно наче під улюблену музику опустилася на ліжко. 

Їхні губи з'єдналися у грубому, чуттєвому поцілунку. Марко полюбляв гарячу пристрасть і Кіра давала йому те чого він жадав від неї. 

-- Секс з тобою завжди вище усіх похвал, -- бурмотів чоловік, прокладаючи доріжку з поцілунків від її грудей до низу живота. 

Секс з Марко теж був фантастичним, але це просто секс і не більше, а Кірі хотілося більшого. Звісно вона не дозволяла собі  мріяти про неможливе, але хоч на маленький прояв почуттів точно заслуговувала. 

-- Давай, Марко візьми мене...

Кіра хотіла сказати, що настав час покінчити з цим божевіллям, але ці слова залишилися у її думках. Жінка закрила очі й повністю віддалася у  його руки. Єдине, що їй зараз потрібно це розчинитися у його пестощах. 

-- Саме через це я й досі тебе трахаю. Ти завжди знаєш, що саме мені потрібно. 

Слова Марко прозвучали грубо, але навіть так зрадливе тіло Кіри благало про продовження. Чоловік повільно зняв з неї трусики від чого Кіру накрило хвилею фантастичного, нестримного бажання. Їй подобалося те, як поводиться Марко з нею у ліжку. Він ніколи не казав їй ніжних слів, але при тім дарував максимум задоволення. 

-- Знаєш, що ти красива, Кіро? Мабуть, не один з твоїх коханців казав тобі про це? 

Кіра не хотіла відповідати, вона вирішила промовчати, не усвідомлюючи, що Марко її мовчання зрозуміє по своєму. 

-- Це було неперевершено, -- видихнула Кіра, коли усе закінчилося. 

Марко скотився з її тіла й просто лежав поряд, щоб втихомирити своє серцебиття. 

-- І це все, що ти можеш сказати, -- запитав чоловік, повернувшись на бік, щоб бачити Кіру. Йому подобалося бачити її з розтріпаним волоссям та крапельками поту на чолі та шиї. Та найбільше він кайфував від того, як вона дихала. Її груди здіймалися то вгору, то вниз і  саме це найбільше привертало його погляд. 

Кіра багато могла говорити, звісно якби дозволила собі бути щирою з Марко. Вона могла розповісти про свої почуття. Сказати, як сильно любить, і про те якого болю завдає їй ця любов. Та говорити про це немає сенсу, Марко Абаєв ніколи не буде їй належати, бо він належить лише собі. Кіра ніколи не дочекається від нього взаємних почуттів і розуміти це дуже боляче. 

-- Я маю одягнутися й привести себе до ладу. Не хочу, щоб хтось з колег щось запідозрив. Сьогодні ми не вклалися у звичний час. З твого дозволу я піду у ванну, на мені твій запах..., потрібно все змити. 

Кіра миттєво забула про пристрасть, яка ще хвилину тому іскрила між ними й знову натягнула на себе звичну маску. Усе строго за правилами і лише сховавшись за дверима ванної кімнати змогла видихнути з себе гаряче повітря. З кожним днем їй ставало все важче грати  перед Марко роль Снігової королеви. 

Привівши до ладу не тільки тіло, а ще й емоції Кіра вийшла до Марко який чомусь ще не був повністю  одягнений і просто стояв біля вікна, відсунувши штору. Його погляд був зосередженим,  хоча що саме він розглядав Кіра так і не зрозуміла. 

-- Якщо хочеш іди до ванної кімнати. Я швидко одягнуся й піду. Сьогодні я збираюся раніше поїхати з роботи. 

-- Сподіваюся для цього у тебе є поважна причина.

-- Звісно є! Оскільки я з тобою майже цілий тиждень зранку до вечора у мене зовсім немає часу на особисте життя, саме ним я й планую сьогодні зайнятися, -- пояснювала Кіра одягаючись. 

Жінка кілька разів дивилася на себе у дзеркало. 

-- Не критично, але щоки все ще рум'яні. Доведеться виходити з твого кабінету з опущеною головою, -- усміхнулася Кіра, на мить уявивши, як це виглядатиме.