4. Тейот. Обов'язки

Палата (точніше, основний офіс однойменної організації) стирчала посеред величезного закруту Річки, яка була єдиною відомою великою річкою на сотні кілометрів навкруги, і тому не мала ніякої іншої назви. Колись тут, серед звичних для Перехрестя руїн та болота, яке утворювалось під час розливів Річки, стирчав лише палац лорда Ома. Але коли почало відбудовуватися Місто, Палата не пошкодувала ресурсів на розчистку та будівництво, і тепер Ріка під час повноводдя лише билася мутними водами у високий бетонний парапет, що оточував центральну площу, завжди шумливу і заповнену транспортом. Палата не була хмарочосом, бо за домовленістю з альфами жодна будівля у Місті не могла перевищувати висотою їх палаци, але торговці компенсували це, заривши в глибини Перехрестя десятки підземних поверхів. Таким чином з одного боку площі стояв сяючий внутрішнім світлом, наче казковий, палац альфи, а з іншого стирчала гігантським смарагдом Палата.

Крім цього на центральній площі були збудовані магазини, готелі, розважальний центр та декілька виставкових майданчиків і вочевидь це місце було найцікавішою принадою для мандрівників з інших світів – адже тут все було зроблено саме для них. Майже всі будівлі належали Палаті, крім однієї, сірої та похмурої, якою володів Корпус. Найманці теж мали багато нерухомості, але вони ховалися під землю ще ретельніше, і розкидали свої приміщення як по всьому Місту, так  і за його периметром – тренувальні бази, склади запчастин, техніки, казарми і таке інше… І незважаючи на те, що сірий прямокутник був прикрашений дебелими вартовими, прапором з орлом, і мав горду назву – генштаб, Тейот точно знав, що це лише обманка. Таємниця одна із складових перемоги – так казали, не знаючи нічого один про одного, безліч полководців у безлічі світів.  

Торгівля це кров будь-якої країни – так теж казали в більшості світів. Тут, у закруті Річки, було серце місцевої цивілізації – центр Міста, а Палата, безумовно, була головним м’язом цього серця, перекачуючи товари, людей та послуги між різними світами і не забуваючи брати за це свій немаленький відсоток. Брали вони його всім, що було необхідно для розвитку й існування населення Міста – технологіями, їжею, рідкісними матеріалами, рідкоземельними металами, спеціалістами різних напрямів, зубними щітками, андроїдами чи навіть туалетним папером. Нескінченний потік товарів і послуг – дешевих в одних світах, але безцінних в інших -  перетворював Місто у насос, що накачував кармани торговців цінностями та владою.

Над головним входом до Палати красувалася величезна, у два поверхи, емблема – знайомий будь-якому світу знак терезів. Найпростіші ваги, концепція яких була зрозуміла як дикунам, що не знали писемності, так і надцивілізаціям, що успішно колонізували інші планети – універсальний знак обміну та торгівлі. Нижче, великими літерами, кожні пару секунд іншою мовою, миготів девіз Палати – «У всього є ціна». Деякі новоприбулі на Перехрестя інколи плутали Палату з судовою установою, стверджуючи, що у них на батьківщині така емблема використовується представниками правосуддя, хоча девізи зазвичай вони підбирають інші. Тейота завжди це дивувало, а його колеги, що народилися не на Перехресті, з цих асоціацій відкрито насміхалися.

Тейот з Ріконом прибули до офісу у розпал робочого дня. Менеджери з логістики, Провідники, ризик-менеджери, охоронці, складмени, менеджери по розміщенню, а також безліч клієнтів Палати моталися здоровенним холом, стояли в черзі до десятка ліфтів та галасували безліччю мов. Серед натовпу було легко розрізнити ошалілих новоприбулих, поруч з якими завжди трималися, професійно (але зазвичай стомлено) посміхаючись, їх супроводжуючі. 

Рікон і Тейот проштовхнулись скрізь натовп до ліфта, де не було черги – бо над ним світився напис «тільки для менеджерів».

- Як добре з тобою їздити, - пробурчав Рікон, заходячи у простору світлу кабіну. – Ніяких тобі черг.

- Тобі пощастило, що нам по дорозі. – хмикнув Тейот.

«Ласкаво просимо, пане Тейот». – прошепотіла горошина-транслятор у лівому вусі Тейота. Точніше, це подав голос Гарольд, штучний мозок Палати, зроблений (чи вихований?) в одному дуже високорозвиненому світі класу «А». Він забезпечував інформаційну підтримку тисяч людей одночасно, а також шпигував за Палатою на користь своїх творців… перші місяці своєї діяльності.

Тейот ще не працював на Палату, коли сталася ця історія, сповнена зрад, хакінга та смертовбивства, але чув про неї неодноразово, причому у кожного свідка була своя версія того, що ж саме тоді сталось. У Місті доволі часто траплялось, що високорозвинена цивілізація, відкривши для себе Перехрестя і оцінивши всі можливі вигоди, намагалася обійтись без посередників у торгівлі… або зайняти їх місце. Палата була багато разів атакована – як військовими, так і іншими засобами, але остання серйозна спроба хоча б з мінімальними шансами на успіх відбулася ще до Гарольда. Історія ж із цим штучним мозком була навіть не серйозною атакою, а скоріш кумедним казусом (незважаючи на декілька трупів та згорілих будівель). Але навіть таких казусів не траплялось дуже давно – Палата (разом із Корпусом) набрала за останні роки таку міць, що була здатна протистояти будь-якій загрозі. Принаймні, на Перехресті.  

«Ми раді бачити вас у доброму здоров’ї», - прошелестів Гарольд. – «Якщо ви сьогодні вже працюєте, чи можу я ввести вас у курс справ?»

- Давай, вводь, я сьогодні на роботі, буду до ночі розгрібати завали, - сказав Тейот уголос. Рікон посміхнувся.

«Давай, вводь» - це тобі Даона сьогодні казала, чи та  зарюмсана крихітка? – глузливо спитав він, але Тейот вже був налаштований на роботу і проігнорував жартівника.