ЕПІЛОГ ВІВ’ЄН

ВІВ’ЄН

1 рік по тому

Сонце лагідно золотило сад за маєтком наших друзів. Повітря було наповнене ароматом троянд і свіжої зелені. Сьогодні святкували весілля Данііла та Софії - подію, яку ми всі так довго чекали.

Я стояла трохи осторонь, тримаючи на руках маленьку Стеллу. Їй було всього п’ять місяців, але вона вже встигла стати справжньою принцесою нашої родини. Дівчинка зручно влаштувалася в моїх руках, тримаючи мене за палець своєю крихітною долонькою, і уважно спостерігала за всім навколо великими зеленими очима - точними копіями очей батька.

Поруч зі мною стояв Артем. Він обіймав мене за талію, а другою рукою тримав за руку Лео, якому вже виповнилося два роки і дев’ять місяців. Наш син сьогодні був особливо серйозним - у маленькому костюмчику, з метеликом, він гордо тримав кошик з пелюстками троянд.

- Мама, дивись, тітка Софія така красива! - прошепотів Лео, широко розплющивши очі.

- Найкрасивіша, - усміхнулася я.

Софія йшла під вінець у ніжній білій сукні, що легенько розвівалася на вітрі. Данііл дивився на неї так, ніби весь світ перестав існувати. Коли вони обмінялися обітницями, у Софії по щоках потекли сльози, а Данііл витер їх своїми великими долонями так ніжно, ніби боявся зламати.

Артем нахилився і поцілував мене в скроню.

- Щасливі, - тихо сказав він.

- Вони заслуговують на це, - відповіла я, притулившись до нього.

Його рука міцніше стиснула мою талію. Ми пережили пекло, але вийшли з нього сильнішими. Кожного ранку, прокидаючись поряд з ним, я відчувала тиху, глибоку вдячність. Лео бігав навколо нас, а Стелла мирно сопіла на моїх руках. Родина. Справжня. 

Після церемонії батьки Артема підійшли до нас. Олександра Миколаївна взяла Стеллу на руки і розчулено заворкотіла до онуки, а Андрій Євгенович підхопив Лео на плечі. Вони сміялися, жартували, і в їхніх очах світилася така щира радість, якої я ніколи не бачила в своєму дитинстві.

- Ви зробили нас найщасливішими бабусею та дідусем на світі, - м’яко сказала Олександра Миколаївна, дивлячись на нас з Артемом.

Артем лише усміхнувся і поцілував мене в губи - коротко, але так, що в грудях стало тепло.