Розділ 16. Неймовірно нові жарти від Лева Жартівника

Після чергової невеликої перерви святково прикрашена зала кав'ярні «Стравка» знову наповнилася приємним гомоном. Гості поверталися до своїх столиків, обмінювалися враженнями від попереднього номера й нетерпляче чекали, що ж буде далі. На сцені вже знову спалахнули різнокольорові прожектори, а DJ Lev, усміхаючись, перевірив свій пульт і підморгнув глядачам.

Настя, Гарік, Жорік і Ромік теж уже сиділи на своїх місцях.

— Схоже, вечір навіть не думає закінчуватися, — усміхнулася Настя.

— І це чудово, — відповів Гарік. — Після стількох концертних номерів трохи гумору нам точно не завадить.

— Якщо зараз повернеться Лев Жартівник, — сказав Жорік, — я вже морально готовий сміятися.

— Головне, щоб у нього не було жартів про мене, — пожартував Ромік.

У цей момент у залі стихли розмови, оскільки на сцену впевнено вийшов Автор із мікрофоном.

— Любі друзі! — розпочав він. — Сподіваюся, ви гарно відпочили. Але час продовжувати наше новорічне свято! І знаєте що? До нас повертається той, хто вже одного разу змусив усіх триматися за животи від сміху!

У залі пролунали оплески.

— Зустрічайте! Єдиний і неповторний... Лев Жартівник!

Під веселу музику на сцену майже вибіг Лев Жартівник. Він широко посміхався, кланявся у різні боки, махав рукою дітям і дорослим, а потім урочисто підняв мікрофон.

— Добрий вечір ще раз, дорогі друзі! — вигукнув він, махаючи рукою. — Я так скучив за вами, що вирішив повернутися. Не хвилюйтеся — сьогодні у мене абсолютно нові жарти!

Зала відповіла сміхом та оплесками.

— Ну що, почнемо? — Він зробив театральну паузу, і врешті розпочав жартувати: — Перше питання! Чому Санта Клаус не показується перед дітьми?

У залі запанувала тиша.

— Бо він потім собі даруватиме подарунки! — відповів Лев Жартівник.

На мить усі задумалися, а потім зал вибухнув сміхом.

Настя засміялася першою.

— Оце він придумав!

Гарік похитав головою:

— Уявив собі Санту, який відкриває власний подарунок і ще й дякує самому собі.

— «Дорогий Санто, це тобі від Санти!» — підтримав Жорік.

— А потім сам себе фотографує біля ялинки, — додав Ромік.

Навіть кілька офіціантів усміхнулися, проходячи між столиками.

Лев Жартівник підморгнув залу.

— Бачу, ви сьогодні у чудовому настрої! Тоді наступний жарт. — Він повільно пройшовся сценою. — Як побачити Санта Клауса?

Глядачі почали навперебій висувати свої версії:

— Через камеру!

— Через димохід!

— Через телескоп!

Комік засміявся.

— Ні! Все дуже просто: сидите цілу ніч, а потім йдете до кухні їсти його ласощі, які ви йому передали!

По залі прокотилася нова хвиля сміху. Настя навіть витерла сльозу.

— Бідний Санта! Він навіть печиво не встиг скуштувати, — сказала вона.

— Це називається «поки Санта працює — ми вечеряємо», — сказав Гарік.

— Найголовніше — залишити йому хоча б одну крихту, — усміхнувся Жорік.

— І записку: «Не хвилюйся, було дуже смачно», — додав Ромік.

Лев Жартівник задоволено поплескав у долоні.

— Так-так! Саме заради таких коментарів я люблю цю публіку. — Він зробив кілька кроків до краю сцени. — А тепер складніше питання. Чи можна почути голос Санта Клауса?

Хтось із залу вигукнув:

— Звичайно! Коли він заходить через димохід, й каже: «Хо-хо-хо!».

Комік знову засміявся.

— Правильна відповідь така: так, але в телевізорі, бо він же — модель!

Цього разу навіть DJ Lev голосно розсміявся, ненадовго прибравши руки від пульта.

Настя захитала головою:

— Це було дуже несподівано.

— Я вже уявив рекламу: «Санта Клаус представляє нову зимову колекцію шуб», — сказав Гарік.

— І модний показ на санях, — підтримав Жорік.

— А олені — моделі на подіумі, — додав Ромік.

Оплески не стихали кілька секунд.

Лев Жартівник підняв руку.

— Ну і останній сьогоднішній жарт. — Він зробив надзвичайно серйозний вираз обличчя. — Чому Санта Клаус не худне?

Усі чекали відповіді.

— Бо тоді він ніколи не даруватиме дітям подарунки й не буде гарним!

Зал знову вибухнув сміхом.

Настя вже не могла стриматися.

— Ні, це справді чудово!

— Отже, виходить, святковий настрій теж має свою вагу, — сказав Гарік.

— І чим більше подарунків, тим більший живіт, — засміявся Жорік.

— Зате дуже добрий вигляд, — підсумував Ромік.

Лев Жартівник вклонився і сказав:

— Друзі, щиро дякую вам! Без ваших усмішок мої жарти були б просто словами. А коли ви смієтеся разом — це вже справжнє свято!

Глядачі підвелися зі своїх місць і нагородили його гучними оплесками. Лев Жартівник ще раз помахав усім рукою й неквапливо пішов за лаштунки.

На сцену повернувся Автор.

— Давайте ще раз подякуємо Леву Жартівнику за чудовий настрій! Наш концерт триває, але зараз настав час невеликої перерви. Відпочиньте, поспілкуйтеся, скуштуйте щось особливе від нашого Лева Бармена, а після цього ми продовжимо нашу святкову програму! — він пішов зі сцени, і в залі знову заграла легка фонова музика.

Лев Бармен одразу підійшов до столика Насті.

— Доброго вечора ще раз! — розпочав він. — Сьогодні для вас маю новинку.

— І що цього разу? — із цікавістю запитала Настя.

Лев Бармен урочисто поставив перед ними невелику тарілку.

— Крижані чипси! Хрусткі, святкові та абсолютно зимові!

— Ого! — здивувався Гарік. — Такого я ще не бачив.

— Виглядають дуже цікаво, — сказав Жорік.

— Нам чотири порції, будь ласка, — Настя усміхнулася.

— Із задоволенням! — відповів Лев Бармен, і він пішов виконувати замовлення.

За кілька хвилин на столику вже стояли тарілки з незвичайними блискучими чипсами, що нагадували тоненькі крижані пластинки.

Ромік одразу взяв одну.

— Ну що, перевіримо! — Він сміливо відкусив шматочок, і його очі миттєво округлилися. — Ай-ай-ай! — Ромік швидко прикрив рот рукою. — Ледь... зуб... не зламав...

Настя подивилася на нього кілька секунд, а потім не витримала й голосно розсміялася.