Розділ 15. На ввесь всесвіт з Куя Яном!

Зал кав’ярні "Стравка" знову заповнився очікуванням. Після напруженого та моторошного виступу Леона Біста люди ще не встигли повністю відійти від його загадкової атмосфери. Однак у повітрі вже відчувалося щось нове — тепле, надихаюче та легке.

На сцену вийшов Автор, який усміхнувся і розвів руками.

— Дорогі гості! — почав він. — Ми з вами вже пережили шалений рок-н-ролл, жахіття вовкулаки та сміх до сліз. Але зараз настав час для особливого моменту!

У залі запанувала тиша.

— Сьогодні у нас на сцені людина, яка не тільки талановитий художник, але й прекрасний співак! Він родом із США, але вже давно живе в Україні і щиро підтримує нас у ці непрості часи!

Гарік підняв брову:

— Ого, він зі США?

— Хм… мабуть, він дізнався про Україну з якихось джерел, — припустив він, схилившись до Жоріка. — Або просто знає, що у його країні є українці, — засміявся Жорік.

Ромік похитав головою:

— Не треба сперечатися. Ми — українці, розкидані по всьому світу. Давайте просто послухаємо, що він скаже.

Настя лише з цікавістю спостерігала за сценою, очікуючи нового виступу.

На сцену вийшов Куя Ян — високий чоловік із довгим русявим волоссям, одягнений у стильну чорну сорочку. Він мав спокійний та впевнений вираз обличчя, а його блакитні очі випромінювали теплоту та доброзичливість.

Він взяв мікрофон і привітався:

— Доброго вечора, друзі!

Зал вибухнув оплесками.

— Для мене велика честь бути тут із вами сьогодні! — продовжив він. — Я народився в США, але відкрив для себе Україну, яка стала мені другою домівкою.

Люди завмерли, слухаючи його слова.

— Я вивчаю українську мову та українську культуру, — розповідав Куя Ян. — І сьогодні я хочу виконати для вас пісню, яку присвячую Україні.

Він подивився на DJ Lev і підняв руку.

— Ця пісня називається "Місце для ночі".

Зал знову зааплодував, а DJ Lev запустив музику.

Місце для ночі

Приспів (повторюється чотири рази):

Я зберігаю відчуття... назавжди, в місці для ночі!

Куплет 1:

Ми тут з тобою танцюємо, ми тут з тобою співаємо,

Ми тут як всі відомі... відомі на весь всесвіт!

Я тут співаю разом, де лише тиша й ніч!

Але не бійся, бо... я буду поруч з тобою!

Я... Тепер відчуваю, жителем ночі,

Де ми всі ночуєм під... відкритим небом!

Я... Знаю твої... Твої відчуття,

Бо ми відомі на весь світ!

Приспів.

Куплет 2:

Я стою тут під зорями, мовчки дивлюся в небо,

Воно говорить мені, що все буде добре!

Кожен, хто бачить цей світ, відчує його силу,

Бо він належить тим, хто вірить у себе!

Я... Тепер відчуваю, жителем ночі,

Де ми всі ночуєм під... відкритим небом!

Я... Знаю твої... Твої відчуття,

Бо ми відомі на весь світ!

Приспів.

Приспів (фінальний).

Коли пісня завершилася, зал на мить завмер, а потім вибухнув оваціями.

Настя відчула, як її серце тепліше забилося.

— Це було… чудово, — сказала вона, справді вражена.

Куя Ян усміхнувся, схиливши голову в подяці.

— Дякую вам! — сказав він у мікрофон. — І пам’ятайте: навіть одна маленька країна, як Україна, може бути відома на весь всесвіт!

Зал знову загримів оплесками, коли він пішов зі сцени.

Настя відкинулася на спинку крісла, вражена емоціями від виступу.

— Це була одна з найкращих пісень вечора, — сказала вона.

— Я навіть не очікував, що він так добре співатиме українською, — зізнався Гарік.

— А його посил… — додав Жорік. — Це щиро. Людина розуміє нас і нашу культуру.

— От і правильно, — кивнув Ромік. — Українці живуть по всьому світу, і ми завжди будемо разом.

Настя підняла келих соку і промовила:

— Ну що ж... За Україну!

— За Україну! — повторили хлопці, піднімаючи свої келихи.

У цей момент на сцену знову вийшов Автор.

— Ну що, друзі! — вигукнув він. — Я радий, що вам сподобався виступ Куя Яна. Але тепер… ми повертаємось до гумору!

Зал одразу пожвавішав.

— Наступний номер — це ще одна порція шалених жартів від Лева Жартівника!

Глядачі засміялися та зааплодували. І Настя захоплено усміхнулася:

— О, це буде весело!

— Я вже чекаю, які в нього нові жарти! — сказав Гарік, протираючи руки.

— Якщо він знову скаже щось про знижки на "Сніжні коктейлі", я розсміюся ще до початку виступу, — кивнув Жорік.

— Ну що ж, нехай сміх продовжується! — засміявся Ромік.

Настя з хлопцями зручно вмостилися, готуючись до наступного виступу.

А за лаштунками підготовка до нових жартів Лева Жартівника вже йшла повним ходом…