Зимовий шарм

Розділ 13. "Пекельний" рок-н-ролл з Джоном Крюгером

У кав’ярні "Стравка" панувала невимушена атмосфера. Настя та її бойфренди вже насолоджувалися "Сніжним пирогом", який виявився приємно солодким із хрусткою глазур’ю, що нагадувала справжній сніг.

— Це просто смакота, — задоволено сказала Настя, відламуючи шматочок.

— Ну, нарешті щось не заморожене! — пожартував Жорік, натякаючи на "Крижане печиво".

— Я, звісно, все люблю, але ще трохи — і ми самі перетворимося на сніговиків! — додав Гарік.

— Тоді давайте швидше їсти, поки не прийшов Святий Миколай і не сховав його нам під подушку, — засміявся Ромік.

Раптом у залі стихли всі розмови — на сцену знову вийшов Автор.

— Дорогі гості! — урочисто промовив він. — Сподіваюся, ви смакуєте свої десерти, але настав час трохи розпалити атмосферу!

Зал загудів у передчутті.

— Сьогодні у нас на сцені ще один герой із мого твору "Пригоди Екстрави". Зустрічайте легендарного лісоруба, який перетворив свою сокиру на гітару, — Джона Крюгера!

Зі сцени пролунав гучний гітарний риф, і всі голови різко повернулися в бік лаштунків.

На сцену впевненим кроком вийшов Джон Крюгер. Він був високий, міцний, у грубій шкіряній куртці і потертих джинсах. На його плечі висіла сокира, але варто було йому провести по ній рукою, як вона перетворилася на електрогітару.

— Вітаю вас, народ! — гучно проголосив він.

Зал загудів від овацій.

— Сьогодні я доведу, що навіть звичайна сокира може не тільки рубати дерева, а й створювати справжній рок-н-ролл! — заявив Джон Крюгер.

Настя аж поперхнулася шматочком пирога.

— Це що, магія чи просто оптичний ефект? — здивовано запитала вона.

— Та хай там що, виглядає це дуже круто! — захоплено відповів Гарік.

Джон Крюгер підняв гітару-сокиру над головою й крикнув:

— Гурте, ідіть усі до ме-не!

З-за лаштунків вибігли музиканти — басист, барабанщик і ще один гітарист, усі в чорному, із запальним вогнем в очах.

— Готуйтеся до найгарячішого виступу вечора! — попередив Джон, роблячи знак DJ Lev.

DJ Lev запустив ефект вогню, і з колонок загриміли потужні акорди.

— Це буде пекельно круто! — вигукнув Джон Крюгер і він почав співати:

 

Ми живемо в пекельному рок-н-роллі

Куплет 1:

Я тримаю свою сокиру!

Вона моя подруга, з якою я цілуюсь!

Я нею рубаю усі дерева!

Але вже згодом розумію, що це погано!

Ми готуємо дрова на зиму… на зиму і на Новий рік…

Ми тримаємось на висоті… як ніколи в світі!

Ми готуємо шоколад… смачний і гарячий…

Бо ми наповнюємося… ЕНЕРГІЙНИМ РОКОМ!!!

Приспів:

Ми живемо в пекельному рок-н-роллі!

Бо ми хочемо всі пі-ти до пекла!

Ми живемо в пекельному рок-н-роллі!

Бо там все добре, а в раю — ні!

Куплет 2:

Коли гітара завиває — я чую поклик ночі!

Коли барабани вибухають — я знаю, що це точно!

Енергія струмом пробиває — і я вже не зупинюсь!

Бо пекельний рок-н-ролл — ось що я люблю!

Нехай іскри летять, нехай гучність зростає!

Я віддам весь свій драйв — і нехай музика грає!

Хто хоче кайфу — той знає, де я!

Ласкаво прошу у пекло, народ, і у драйв!

Приспів.

Брідж:

Вогонь! Гармидер! Вибух музики!

Пекельний ритм запалює все!

Ми граємо до ранку, без краплі жалю!

Бо рок-н-ролл — це наше життя!

Приспів.

 

Після останніх акордів DJ Lev зробив вибуховий звуковий ефект, і зал наповнився гучними оваціями.

Настя разом із бойфрендами стояли, плескаючи у долоні.

— Оце був справжній вибух! — вигукнув Жорік.

— Я відчуваю себе на справжньому рок-концерті! — додав Гарік.

Джон Крюгер широко всміхнувся і взяв мікрофон.

— Дякую вам, народ! — він гордо підняв гітару-сокиру. — І пам’ятайте: кому не подобається рай, живіть у пеклі, як Джон Крюгер!

Зал засміявся, а сам Крюгер ще раз уклонився і зник за лаштунками.

На сцену знову вийшов Автор.

— Друзі! — промовляв він. — Давайте ще раз подякуємо Джону Крюгеру за цей шалений виступ!

У залі пролунали гучні овації.

— А тепер... — Автор зробив театральну паузу, створюючи напругу. — У нас для вас особливий гість. Ще один персонаж із "Пригод Екстрави"!

У залі всі завмерли.

— Але будьте готові... — голос Автора став таємничим. — Цей герой — надсекретний.

Гарік підняв брову:

— Надсекретний?

— Щось мені це не подобається, — насторожився Жорік.

— Він має темні сили. — Автор ще більше нахилився вперед. — І його поява зробить наступну частину концерту... страшною, як на Хелловін.

У залі почувся гул здивування.

Настя з широко відкритими очима переглянулася з бойфрендами.

— Мені здається, що далі буде ще цікавіше... — прошепотіла вона.

Коли Автор пішов зі сцени, Настя і її друзі продовжили їсти пиріг, із захопленням обговорюючи рок-н-ролл Джона Крюгера та загадкового нового персонажа.

А тим часом підготовка до наступного номеру йшла повним ходом…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше