У кав’ярні "Стравка" панувала невимушена атмосфера. Настя та її бойфренди вже насолоджувалися "Сніжним пирогом", який виявився приємно солодким із хрусткою глазур’ю, що нагадувала справжній сніг.
— Це просто смакота, — задоволено сказала Настя, відламуючи шматочок.
— Ну, нарешті щось не заморожене! — пожартував Жорік, натякаючи на "Крижане печиво".
— Я, звісно, все люблю, але ще трохи — і ми самі перетворимося на сніговиків! — додав Гарік.
— Тоді давайте швидше їсти, поки не прийшов Святий Миколай і не сховав його нам під подушку, — засміявся Ромік.
Раптом у залі стихли всі розмови — на сцену знову вийшов Автор.
— Дорогі гості! — урочисто промовив він. — Сподіваюся, ви смакуєте свої десерти, але настав час трохи розпалити атмосферу!
Зал загудів у передчутті.
— Сьогодні у нас на сцені ще один герой із мого твору "Пригоди Екстрави". Зустрічайте легендарного лісоруба, який перетворив свою сокиру на гітару, — Джона Крюгера!
Зі сцени пролунав гучний гітарний риф, і всі голови різко повернулися в бік лаштунків.
На сцену впевненим кроком вийшов Джон Крюгер. Він був високий, міцний, у грубій шкіряній куртці і потертих джинсах. На його плечі висіла сокира, але варто було йому провести по ній рукою, як вона перетворилася на електрогітару.
— Вітаю вас, народ! — гучно проголосив він.
Зал загудів від овацій.
— Сьогодні я доведу, що навіть звичайна сокира може не тільки рубати дерева, а й створювати справжній рок-н-ролл! — заявив Джон Крюгер.
Настя аж поперхнулася шматочком пирога.
— Це що, магія чи просто оптичний ефект? — здивовано запитала вона.
— Та хай там що, виглядає це дуже круто! — захоплено відповів Гарік.
Джон Крюгер підняв гітару-сокиру над головою й крикнув:
— Гурте, ідіть усі до ме-не!
З-за лаштунків вибігли музиканти — басист, барабанщик і ще один гітарист, усі в чорному, із запальним вогнем в очах.
— Готуйтеся до найгарячішого виступу вечора! — попередив Джон, роблячи знак DJ Lev.
DJ Lev запустив ефект вогню, і з колонок загриміли потужні акорди.
— Це буде пекельно круто! — вигукнув Джон Крюгер і він почав співати:
Ми живемо в пекельному рок-н-роллі
Куплет 1:
Я тримаю свою сокиру!
Вона моя подруга, з якою я цілуюсь!
Я нею рубаю усі дерева!
Але вже згодом розумію, що це погано!
Ми готуємо дрова на зиму… на зиму і на Новий рік…
Ми тримаємось на висоті… як ніколи в світі!
Ми готуємо шоколад… смачний і гарячий…
Бо ми наповнюємося… ЕНЕРГІЙНИМ РОКОМ!!!
Приспів:
Ми живемо в пекельному рок-н-роллі!
Бо ми хочемо всі пі-ти до пекла!
Ми живемо в пекельному рок-н-роллі!
Бо там все добре, а в раю — ні!
Куплет 2:
Коли гітара завиває — я чую поклик ночі!
Коли барабани вибухають — я знаю, що це точно!
Енергія струмом пробиває — і я вже не зупинюсь!
Бо пекельний рок-н-ролл — ось що я люблю!
Нехай іскри летять, нехай гучність зростає!
Я віддам весь свій драйв — і нехай музика грає!
Хто хоче кайфу — той знає, де я!
Ласкаво прошу у пекло, народ, і у драйв!
Приспів.
Брідж:
Вогонь! Гармидер! Вибух музики!
Пекельний ритм запалює все!
Ми граємо до ранку, без краплі жалю!
Бо рок-н-ролл — це наше життя!
Приспів.
Після останніх акордів DJ Lev зробив вибуховий звуковий ефект, і зал наповнився гучними оваціями.
Настя разом із бойфрендами стояли, плескаючи у долоні.
— Оце був справжній вибух! — вигукнув Жорік.
— Я відчуваю себе на справжньому рок-концерті! — додав Гарік.
Джон Крюгер широко всміхнувся і взяв мікрофон.
— Дякую вам, народ! — він гордо підняв гітару-сокиру. — І пам’ятайте: кому не подобається рай, живіть у пеклі, як Джон Крюгер!
Зал засміявся, а сам Крюгер ще раз уклонився і зник за лаштунками.
На сцену знову вийшов Автор.
— Друзі! — промовляв він. — Давайте ще раз подякуємо Джону Крюгеру за цей шалений виступ!
У залі пролунали гучні овації.
— А тепер... — Автор зробив театральну паузу, створюючи напругу. — У нас для вас особливий гість. Ще один персонаж із "Пригод Екстрави"!
У залі всі завмерли.
— Але будьте готові... — голос Автора став таємничим. — Цей герой — надсекретний.
Гарік підняв брову:
— Надсекретний?
— Щось мені це не подобається, — насторожився Жорік.
— Він має темні сили. — Автор ще більше нахилився вперед. — І його поява зробить наступну частину концерту... страшною, як на Хелловін.
У залі почувся гул здивування.
Настя з широко відкритими очима переглянулася з бойфрендами.
— Мені здається, що далі буде ще цікавіше... — прошепотіла вона.
Коли Автор пішов зі сцени, Настя і її друзі продовжили їсти пиріг, із захопленням обговорюючи рок-н-ролл Джона Крюгера та загадкового нового персонажа.
А тим часом підготовка до наступного номеру йшла повним ходом…
Відредаговано: 05.08.2026