Після короткої перерви зал кав’ярні "Стравка" знову наповнився людьми, які очікували продовження новорічного концерту. Настя сиділа за своїм столиком, повільно потягуючи "Сніжний коктейль", а її бойфренди уважно спостерігали за сценою, передчуваючи наступний номер.
— Що ж, вечір поки що на висоті, — сказав Жорік, відставляючи чашку з гарячим шоколадом.
— Сподіваюся, що після всіх пісень нас ще не потягнуть на караоке, — пробурмотів Гарік.
— А що? Було б весело, — підморгнув Ромік.
Раптом у залі стихло, і на сцену вийшов Автор із мікрофоном у руках.
— Шановні гості! — урочисто промовив він. — Сподіваюся, всі встигли зарядитися енергією, бо зараз на нас чекає справжній вибух сміху! Тримайтеся за свої боки!
Глядачі зааплодували, а на сцену вийшов Лев Жартівник — веселий, усміхнений, у барвистому костюмі, що немовби сам собою випромінював гарний настрій. Він розкинув руки в сторони й підніс мікрофон до рота.
— Доброго вечора, дорогі друзі! — вигукнув він. — Я — Лев Жартівник, і моя місія сьогодні — змусити вас сміятися так, щоб сусіди подумали, що ви дивитеся комедію з Петіною участю!
Зал вибухнув сміхом та оплесками.
— Ну що, почнемо з простого! — Лев Жартівник хитро усміхнувся. — Що каже сніг, коли тане?
Він зробив паузу, схилившись до мікрофона, ніби розкривав велику таємницю.
— "Все, я пішов… розчинятись у житті!"
Глядачі знову засміялися. Настя прикрила рот рукою, намагаючись не розсміятися надто голосно.
— Ой, який дурнуватий жарт, але все одно смішно! — прошепотіла вона.
— Настю, не смійся надто голосно, бо нас виженуть за гучний регіт! — прошепотів Гарік, сам уже стримуючи сміх.
— А тепер трохи про стосунки, — продовжив Лев Жартівник. — А ви знаєте, що жінки завжди знають усе наперед?
Глядачі зашепотіли, а комік театрально махнув рукою:
— Наприклад, я сказав своїй подрузі: "Завтра піду з хлопцями на каву." А вона мені: "Ні, ти завтра залишишся вдома, бо я вже знаю, що ти загубиш ключі!"
Зал вибухнув сміхом.
— Гаріку, ти теж так робиш? — запитав Жорік, підморгуючи.
— Я? — Гарік зробив серйозне обличчя. — Я взагалі ключі не ношу, щоб уникнути таких ситуацій!
— А я завжди залишаю запасний комплект у сусіда, — долучився Ромік. — Сусід потім каже, що я більше до нього заходжу, ніж додому!
Сміх у залі посилився, а Лев Жартівник задоволено кивнув:
— Ну і наостанок, трохи про наш улюблений Новий рік! Знаєте, чому сніговик ніколи не скаржиться?
Він підійшов ближче до краю сцени, змовницьки нахилившись до залу.
— Бо у нього просто нема нервів!
Настя аж сплеснула руками.
— Оце жарт, так жарт! — хихотіла вона.
Лев Жартівник кивнув і звернув увагу на Настю.
— А тепер, питання до прекрасної пані! — урочисто промовив він. — Що б ви зробили, якби ваш сніговик раптом ожив і попросив гарячого чаю?
Настя задумалася, але потім усміхнулася:
— Мабуть, запросила б його до "Стравки", щоб він скуштував "Сніжний коктейль".
— Оце правильно! — засміявся Лев Жартівник. — Бо тільки у нас сніговики отримують знижки на коктейлі!
Зал вибухнув сміхом і оваціями.
— Дякую, друзі! — вигукнув Лев Жартівник, вклоняючись. — Ви були чудовими слухачами! А тепер передаю слово нашому незрівнянному Автору!
Зал аплодував стоячи, а Лев Жартівник зіскочив зі сцени, усміхаючись і махаючи рукою.
На сцену повернувся Автор.
— Дякуємо Леву Жартівнику за море сміху! — сказав він. — А зараз я оголошую коротку перерву. Усі можуть перепочити, зробити селфі чи замовити щось смачненьке у барі.
Настя відкинулася на спинку стільця, потираючи щоки.
— Оце так виступ! — сказала вона. — Я аж втомилася від сміху!
— Я ледве стримався, щоб не впасти зі стільця! — додав Гарік, витираючи очі.
— Ну, з моїми нервами це був ще той виклик… Але Лев Жартівник — це щось! — погодився Жорік.
— Так, погоджуюсь! — підхопив Ромік. — Але я тепер думаю: сніговик із коктейлем — це новий рівень святкових жартів!
Настя засміялася:
— А я сподіваюся, що наступний виступ буде не менш веселим.
В цей момент на сцену знову повернувся Автор.
— А тепер, друзі, готуйтеся до ще більшого вибуху емоцій! — вигукнув він. — Після перерви у нас особливий сюрприз, який точно вас вразить!
Зал збуджено загомонів у передчутті нового номера.
Настя та її друзі підняли свої келихи.
— Ну що, ще один тост за незабутній вечір? — запропонувала вона.
— За нові жарти і незабутні моменти! — підхопив Гарік.
— І за сніговика, який замовив коктейль! — додав Ромік, викликаючи черговий вибух сміху.
Камера повільно віддалялася, показуючи радісних гостей, які насолоджувалися святом. І хоча концерт ще тривав, всі вже знали, що цей вечір запам’ятається їм надовго.
Відредаговано: 26.06.2025