Розділ 2. У магічному автобусі

Нічне місто було вкутане в білу ковдру пухнастого снігу. Вулиці блищали під світлом ліхтарів, а повітря пахло святом і легким морозцем. Настя, Гарік, Жорік і Ромік вийшли з під’їзду, зіщулившись від холоду.

Перед ними стояв автобус — не простий, а розфарбований у всі кольори веселки, обвішаний гірляндами й мерехтливими вогниками. На його борту великими літерами красувався напис: "Магічний Автобус Лева Водія".

— Ну що, друзі, ось він — наш транспорт до свята! — з ентузіазмом вигукнув Автор, розкинувши руки.

Настя примружила очі, розглядаючи автобус.

— Це що, цирк на колесах? — здивовано спитала вона.

— Магічний автобус, Настю! — відповів Автор, підморгуючи. — Це не просто транспорт, а машина святкового настрою!

— А той, хто за кермом, — це що, теж магія? — Гарік хитнув головою в бік водія.

Лев Водій стояв поруч, заклавши лапи за спину, вбраний у яскраво-зелену уніформу та картуз. З рота йшла пара, немов він курив сам мороз. Він глянув на годинник і зітхнув.

— Я за кермом вже мінімум сто років, — сказав він низьким голосом. — І єдине, що я "з’їм" сьогодні — це трохи вашого терпіння.

— Чудово! — підхопив Жорік. — А у вас не бува магічний суп у меню? Бо я вже голодний.

— А ці вогники точно безпечні? — з підозрою запитав Ромік. — Бо я одного разу бачив, як гірлянди підпалили штори...

— Досить сумнівів! — Автор махнув рукою. — Настя, заходь першою. Для головної героїні все безкоштовно!

Лев Водій велично відчинив двері автобуса. Зсередини лунала весела музика, а повітря вібрувало від передчуття пригод. Настя все ще вагалася, але зрештою зітхнула й ступила на першу сходинку.

Всередині автобус виглядав, наче чарівний світ: плюшеві сидіння самі підлаштовувалися під пасажирів, вогники на стелі змінювали кольори в такт музиці, а посередині салону навіть була маленька сцена.

— Ну все, я за нею! — кинув Гарік і рішуче попрямував до дверей.

Але Лев Водій раптом простягнув лапу перед його носом.

— Стоп. Для тебе вхід коштує 50 гривень, — сказав він.

— Що?! — обурився Гарік. — Чому Настя безкоштовно, а я за гроші?

— Вона головна героїня. А ти... ну, просто Гарік.

— Отак завжди, — зітхнув з сумом Жорік. — Спершу надія, потім рахунок.

— А можна знижку для компанії? — Ромік почав нишпорити в кишенях, шукаючи дріб’язок.

— Ніяких знижок! — урочисто проголосив Лев Водій. — І ніяких відмов! Чекати більше нема часу!

— Платіть, хлопці, — Автор почав підганяти. — Бо ми тут до ранку простоїмо.

Під бурчання та важкі зітхання друзі подіставали гаманці. Лев Водій прийняв гроші з гордою посмішкою та широким жестом запросив їх усередину.

Щойно вони розсілися, автобус плавно рушив.

— Ну що ж, тепер я офіційно банкрут! — заявив Ромік, вмощуючись у м’яке сидіння. — Наступного року — тільки тролейбуси.

— Перестань, — відмахнувся Жорік. — Це ж магічний автобус! Ти навіть не уявляєш, що нас чекає.

Раптом на стелі салону загорілося зоряне небо, яке переливалося кольорами під ритм музики. Пасажири почали підспівувати, атмосфера була радісною та невимушеною.

— Ну, мушу визнати, що тут класно, — з усмішкою промовила Настя.

— Це ще не все, — Автор лукаво підморгнув. — До кінця поїздки твій настрій буде на максимумі.

Лев Водій обернувся через плече.

— Наступна зупинка — кав’ярня "Стравка"! — оголосив він. — Пристебніть ремені, якщо хочете відчути магію швидкості.

— Ого, — Гарік тривожно озирнувся. — Я думав, що це просто маршрутка, а не американські гірки...

— Якщо ми доїдемо живими, — пробурмотів Ромік, — я замовлю подвійний еспресо.

— А я — каву з льодом, — додав Жорік. — Просто так, для контрасту.

Автобус набрав обертів і понісся засніженими вулицями. Лев Водій майстерно маневрував, уникаючи перешкод, немов учасник гонки. Пасажири то сміялися, то вигукували, коли автобус підскакував на нерівностях дороги. Зрештою він плавно зупинився біля яскраво освітленої кав’ярні "Стравка".

— Прибули, друзі, — гордо повідомив Лев Водій. — Нехай магія триває!

— Що ж, пора дізнатися, що нас чекає далі! — Настя підбадьорливо плеснула друзів по плечу.

Автор загадково усміхнувся:

— Настя, ти навіть не уявляєш, який сюрприз приготував для тебе цей вечір.

Друзі вийшли з автобуса, сміючись і жартуючи. Перед ними сяяли вогні кав’ярні, а зсередини долинали звуки живої музики.

Над входом красувався напис: "Ласкаво просимо на найкращий новорічний концерт!"