Глава 8

ТІМ

Я дивлюся на свою дівчинку, що засинає на моєму жорсткому дивані, і не вірю своєму щастю. Я знав, що колись ми обов’язково зустрінемося, і ось нарешті це сталося. Мені хочеться схилитися  і пристрасно поцілувати її прямо зараз, але шкода будити її. Господи, я так нею пишаюся. Вона самотужки змогла налогодити власний бізнес. Я злюся на її батька, який повівся з нею негідно. Та сподіваюся, він скоро зрозуміє, що має бути вдячний їй за все і вибачиться. Я легенько проводжу по її волоссю, ледь стримуючи бажання зірвати з неї одяг, а вона розплющує очі і притулилася до мене щокою. 

— Я мала б знайти тебе раніше, — тихо каже Христина, -- але мені потрібно було відчути себе гідною другого шансу. Я люблю справу, якою займаюся, але без тебе я не могла насолодитися успіхами сповна. Для мене дуже важливо бути поруч з тобою. Ти той, без кого я не можу бути по-справжньому щасливою.

Її зізнання змушує моє серце калатати, і я хочу бути цим чоловіком як ніколи — чоловіком, який знову зробить її щасливою.

— Я лише робітник в готелі, Христино, мені немає чого запропонувати тобі зараз. 

— Справді? Ти кажеш це після того як…, -- вона махає рукою в повітрі, і виглядаю чарівно, коли злиться. — Хіба я чогось вимагала в тебе, крім тебе самого? А наш поцілунок? Тільки це і треба мені. 

— Тобі завжди це подобалося. Я добре цілуюся, — знизую плечима, зберігаючи незворушний вираз обличчя.

Її брови сходяться над переніссям, а губи округляються наче вона хоче накричати на мене або вдарити по обличчю.

— Ну, гаразд. Якщо ти вважаєш, що недостатньо хороший для мене, то я не зможу заборонити тобі бути ідіотом, — вона запинається, а потім відвертається від мене.

—  Гаразд, — кажу я, ледь стримуючи посмішку. Вона така розгублена, шукає аргументи, але не може підібрати потрібних слів. Це моя маленька помста, але я все виправлю через кілька хвилин. Мені хочеться трохи потішитися. 

— І це все? Ти навіть не хочеш спробувати знову пізнати один одного. Перевірити, чи зберігся між нами колишній зв’язок? Я знаю, що, можливо, не заслуговую другого шансу після того, як розбила тобі серце і дозволила поїхати. Але я сподівалася, що коли все поясню, ти зрозумієш, що в мене не було вибору. І чому я не могла просто побігти за тобою. А потім, після розлучення, я не хотіла від когось залежати, а особливо від тебе. Мені потрібно було влаштувати своє життя, заробити гроші і..."

— Христино, --обхоплюю її обличчя долонями і відверто сміюся з того, як вона сопе.

— Що? - скрикує вона, дивлячись на мене.

— Як добре я тебе знаю. Краще, ніж ти думаєш.

— Так, ну і що?

— Знаю, як легко вивести тебе з рівноваги.

Її очі розширюються, а рот відкривається. Я готовий благати, щоб вона не дивилася на мене так, бо в голові рояться брудні фантазії, які я навряд чи наважуся здійснити.

— То ти навмисно дражнив мене? Навмисно?

Христина б’є мене в груди своїми маленькими кулачками, і відволікає мене від думок. Вона зводить мене з розуму. Я готовий зробити для неї що завгодно.

— Я ж нічого такого не сказав, а ти вже накрутила себе, — цілую її в носик, і погляд Христини пом’якшується, — та я знаю, що зробити, щоб ти мене вибачила.

Обхопивши за талію, тягну її, поки вона не опиняється на моїх колінах.

— У тебе є бажання, Христино? — шепочу їй на вухо, і вона здригається.

— Ні, — вперто каже вона, нагадуючи те, що я засвоїв багато років тому: ця дівчина завжди добивається бажаного. 

Повільно я веду долонею по її нозі, обтягнутій тонкими колготками, поки не добираюся до пояса і не стягую їх з її ніжок. Обхопивши стегна, я притискаю її до себе, щоб вона відчула, що саме робить зі мною.

Вона притискається ближче і відчуває, як сильно я її хочу. З її горла виривається тихий стогін. Я рухаю стегнами, змушуючи її гойдатися на мені. Її очі заплющені від насолоди. Вона така спокуслива в цей момент, що я готовий піддатися і взяти її прямо зараз, але пробую відволіктися, пригадуючи назви обласних центрів Західної України, щоб не вибухнути раніше, ніж вона скаже слова, які я хочу почути. 

Коли наші губи в сантиметрі один від одного, я проводжу язиком по її нижній губі і легенько кусаю. Ми чудово розуміли одне одного без зайвих слів, та все одно хотілося почути, як сильно вона скучила. Перед очима все ще стояла нахабна посмішка Ярослава. У вуха набатом било його “красуня”. Сам собі дивуюся, як зміг утриматися і не натовкти йому пику. Я відразу зрозумів, що Христина йому сподобалася. І попри перше бажання трохи помучити її, не падати стиглим яблуком до її прекрасних ніжок, не зміг. Всі плани затьмарило бажання показати, кому вона належить. Його неможливо стримати. Миттєвий неконтрольований порив схопити, залишати сліди від поцілунків скрізь, відчути її ніжні пальці, гарячі губи. Довго, повільно всю ніч до повного виснаження. 

Вона розсовує ноги, сильніше притискаючись до мене, і треться своїми трусиками об мої джинси. Вона гладить мої плечі, коли я прокладаю доріжку з поцілунків від вушка до впадинки між ключицями. 

— Будь ласка, Христино, скажи це, — шепочу їй у волосся.