Пролог
ТІМ
Обожнюю Новий рік! Last Christmas із усіх вікон, яскраві вогні, піднесений настрій, та різдвяна реклама “Кока коли”
Навіть зараз, коли немає снігу і вже тиждень за вікном + 4, все одно люблю це свято.
Але що мені подобається найбільше, так це те, що моя дівчина приїде додому на канікули. Цілих три тижні не треба буде шукати шпаринку між напруженим розкладом занять і домашніми завданнями. А ще є подружки, з якими вона хоче проводити час, і її заняття танцями. Під час навчального семестру мені залишалися тільки суботи, коли вона була більш-менщ вільна. Поки чекаю прибуття потягу, гортаю наші фотки в телефоні. У грудях розливається тепло, торкається кінчіків пальців. Яка ж вона гарна! Я так скучив за нею! Принаймні наступний місяць нам нічого не заважатиме.
Відтоді, як Христина вступила в універ, ми бачимося дуже рідко. Коли вона вчилася у школі, ми проводили разом кожну вільну хвилину. Вона приходила в автомайстерню, де я працюю, а я ходив на виступи її танцювального колективу. Ми жили в одному районі, тож тусили допізна, аж поки її батько не починав телефонувати спочатку їй, а потім і мені. Її батьки ще не звикли, що їхня дівчинка стала дорослою, і контролюють кожен її крок.
Останнім часом, у наших стосунках з’явився холодок, але ми знали, що нам доведеться докласти більше зусиль, щоб підтримувати стосунки на відстані. Я інколи їздив до неї, коли мав вихідний, щовечора спілкувався з нею по скайпу або просто писали один одному смс протягом дня.
Ще два роки до її випуску, і ми зможемо повернутися до нормального життя в одному місті. І, сподіваюся, врешті-решт одружимося. Як автослюсар, я не можу запропонувати їй розкішного життя, але можу віддати їй все своє серце, вірність і кохання. Ми п'ять років разом, а попереду в нас ціле життя.
— Ти виглядаєш розкішно, сонечко.
Я хапаю її за руку, потім притягую до грудей, щоб поцілувати в губи. Я нахиляюся близько до її вуха і шепочу, як сильно кохаю її.
— Тім! - шепоче вона, грайливо відштовхуючи мене.
— Чому ми не можемо святкуати Новий рік разом? — я трохи ображений і не приховую цього. Є ще одна причина, чому я з таким нетерпінням чекав цих канікул. Я непогано заробляв останнім часом, тож підкопив трохи грошей і винайняв квартиру. Давно вже прийшов час з’їхати від батьків і ось нарешті це сталося. Я нічого не казав Христині. Хотів зробити їй сюрприз, запросивши її туди у новорічну ніч і запропонувати жити разом. Ми так давно зустрічаємося, думаю, ми готові перейти на наступний рівунь.
— Не хвилюйся. Ми побачимося завтра. Я зустріну Новий рік з батьками, а першого ввечері завітаємо до твоїх батьків. Я і подаруночки приготувала.
Вона піднімається навшпиньки і цілує мої надуті губи. Спускаючи руку вниз, я стискаю її стегна, перш ніж попрощатися.
— Кохаю тебе, — Вона обіймає мене і нахиляється для поцілунку. Я ловлю її губи з посмішкою, яку не можу стримати.
— Я теж тебе кохаю, Христино.
Її щоки палають, і я швидко цілую її ще раз, перш ніж ми попрощаємося.
Поки вона іде до будинку, я милуюся точеними ніжками, обтягнутими високими чорними чоботами. Як же я скучив. Одного поцілунку мимохідь мені недостатньо.
Я телефоную друзям. Вони давно запрошували мене святкувати з ними, але Христина їх не любить, тож я відмовився. Микита кричить в слухавку від радості. У нас класна компанія, якби Христина познайомилася з хлопцями ближче, то переконалася б у цьому. Збереться велика компанія: хлопці та їхні дівчата. У нас завжди шумно, ніхто не напивається і не лягає спати до самого ранку. Ми граємо в ігри, даруємо один одному подарунки і взагалі добре проводимо час. Нудно точно не буде, але все-таки приємніше було б пити шампанське з Христиною.
Сім'я Христини цього року збирається в ресторан. Спочатку я сподівався, що вона і мене запросить. Все-таки ми стільки років разом, а коли цього не сталося не засмутився. Знайомитися з усією родиною ще зарано. Ми ще не обговорювали майбутнє, тож не варто форсувати події. Батько Христини, Сергій Костюченко — відомий на все місто хірург. Правда, нещодавно його звільнили з посади головного лікаря. Христина казала, що в нього почалися проблеми із серцем. У родині Христини всі пов’язані з медициною. Христина з дитинства знала, що буде лікарем, хоч сама вона хотіла бути дизайнером одягу. На жаль, переспорити батька не змогла і вступила туди, куди він наказав. Я вважаю, вона зробила велику помилку. У неї такий хороший смак і відчуття стилю, що одного дня вона могла би стати відомою в індустрії моди. Але моєї думки ніхто не питав, тож я і не лізу з порадами.
— Коли ти нарешті зробиш пропозицію своїй дівчині? — Микита ляскає мене по плечу, тримаючи в іншій руці склянку з бурштиновим напоєм. Сам він влітку планує одружитися з дівчиною, з якою сидів за однією партою з п’ятого класу.
— Друже, вона ще навчається, тож нам немає куди поспішати, — знизую плечима.
Насправді очікування її батьків трохи виходять за межі мого бюджету, але я намагаюся заробити, щоб кохана не знала скрути. Перший крок в цьому напрямку зроблений. Ми з Христиною нікуди не поспішаємо. Ми ще дуже молоді, і не думали про створення родини.
Він дивиться на мене із сумішшю розчарування і роздратування. Він закочує очі і каже: