Ельза повернулася додому. Вона не розповіла батькам, що сталося, але вранці вона зробила дві важливі речі. По-перше, вона показала татові старий малюнок, і він розсміявся, сказавши, що це найкращий портрет, який він коли-небудь бачив. По-друге, вона пішла до кімнати і не сховала срібний зубець, а повісила його на тонкому ланцюжку на шию, як свій таємний орден часу.
Вона зрозуміла, що Майстер Дзвінка — це не той, хто зупиняє час, а той, хто змушує його рухатися правильно. Її місія не закінчилася. Вона знала, що Ткач Забуття повернеться, адже люди завжди будуть боятися, сумніватися і відкладати своє щастя.
Вона підійшла до вікна. Над містом світило зимове сонце. Час тік-такав рівно. Ельза посміхнулася і сказала:
"Я буду готова. Я буду готова до будь-якого Дзвінка."
КІНЕЦЬ ДРУГОЇ КНИГИ
(Фінал серії "Зимові Кабінети")
Я сподіваюся, вам сподобалася історія Ельзи! Це був насичений фінал.