Розділ 1. «Його вино»

Зимовий тролейбус трясся на льодяних коліях, ніби останній подих старого міста. Ніколь сиділа біля вікна, втупившись у розмиті вогні зупинок. Після трьох пар вищої математики мозок пульсував, а в грудях нила звична важка пустота. 

Перший курс, економіка, вища математика, від якої тріщала голова. І постійне відчуття, що всі навколо знають більше. Впевненіші, кращі.

Вона знову отримала «добре» замість «відмінно». Вдома на неї чекали мамині докори, сестра Софія з її ідеальним життям і тато, який дивився крізь неї, наче крізь тоноване скло.

Вона несвідомо сутилилась, ховаючись у великому светрі. Намагаючись зробити непримітним те, що завжди привертало зайву увагу - великий бюст на худорлявій фігурі.

Каштанове волосся вибивалося з-під шапки, карі очі дивилися втомлено.

У навушниках надривався голос BTS. Текст вона не розуміла, але чужий біль завжди здавався безпечнішим за свій власний.

Він був високий блондин із легкою усмішкою.

Вона навіть не помітила, як він сів поряд. Лише відчула холодок - ніби хтось відчинив двері в салон, де вже не було вільного місця. Пахло від нього дешевим тютюном, дорогим парфумом і чимось гострим, майже звірячим.

- Ти завжди слухаєш музику так, ніби рятуєш собі життя?

Його голос прорізався крізь навушники, коли він просто витягнув один з них. Без дозволу. Просто взяв і витягнув.

Ніколь різко повернула голову. Поруч сидів блондин. Волосся біле, майже платинове, неслухняно падало на чоло. Очі - неймовірно яскраві, блакитні, ніби шматок льоду з далекої антарктичної станції. Він посміхався, але посмішка не торкалася зіниць.

- Я... що? - її голос зрадницьки затремтів.

- BTS, - він кивнув на її телефон. - Корейська туга під айсбергову воду. Любиш страждати красиво?

Вона хотіла образитись, вихопити навушника, вийти на наступній зупинці. Але замість цього відповіла:

- А ти любиш лізти в чужі речі?

Його очі на мить спалахнули. Зацікавленість. Голод. Ніби вона — не людина, а рідкісна книга на барахолці, яку всі пропускали повз, а він раптом помітив.

- Я Володимир, - він нахилився ближче. Його подих торкнувся її щоки - теплий, з нотками м'яти й чогось спиртного.

 - Ніколь.

Ніколь не очікувала такого наглого ставлення. З нею ніхто раніше так не знайомився.